Посадовці Європейського Союзу обговорюють плани на випадок, якщо прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан отримає ще один мандат. Дипломати розглядають низку кроків, які могли б завадити йому — або іншим лідерам із відмінною позицією — блокувати ухвалення рішень у блоці.
Десять неназваних дипломатів ЄС повідомили Politico, що серед варіантів — зміна правил голосування, посилення фінансового тиску, а в крайніх випадках — призупинення прав Угорщини в межах ЄС.
В Угорщині вибори відбудуться 12 квітня. Партія Орбана «Фідес» наразі відстає від опозиції на чолі з Петером Мадяром, однак у ЄС готуються до сценарію, за якого багаторічний лідер збереже владу.
Орбан уже тривалий час викликає роздратування серед партнерів у ЄС. Нещодавно він заблокував великий пакет кредитної допомоги для України — цей крок різко розкритикував президент Європейської ради Антоніу Кошта.
«Ніхто не може шантажувати Європейську раду, ніхто не може шантажувати європейські інституції», — заявив Кошта. «Те, що робить Угорщина, є абсолютно неприйнятним».
Ще більше напруження додали звинувачення у зв’язках Будапешта з Москвою під час війни. Зокрема, за словами джерел, під час перерв у засіданнях ЄС міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто передавав інформацію своєму російському колезі Сергію Лаврову.
«Якщо Орбан виграє вибори, у ЄС із ним більше не будуть церемонитися», — попередив один із високопоставлених дипломатів.
Нижче — п’ять основних сценаріїв, які наразі обговорюють:
1. Розширення голосування більшістю, щоб обійти право вето
Один із найбільш обговорюваних варіантів — поширити кваліфіковану більшість (QMV) на сфери, де нині потрібна одностайність, зокрема зовнішню політику та частини довгострокового бюджету ЄС.
За словами дипломатів, це дозволило б ухвалювати рішення без блокування з боку однієї країни.
«Щоб швидко реагувати, потрібно більше рішень ухвалювати кваліфікованою більшістю», — сказав один із дипломатів.
Втім, такий крок означав би суттєвий відхід від принципу одностайності — одного з базових у системі управління ЄС — і може викликати спротив з боку держав-членів, які побоюються за свій суверенітет.
2. Ширше застосування гнучких форматів
Ще одна пропозиція — активніше використовувати гнучкі формати, зокрема коаліції охочих країн або посилену співпрацю в межах менших груп.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтримує такі підходи в окремих сферах політики.
«Нашою метою завжди має залишатися досягнення згоди між усіма 27 державами-членами», — сказала вона, визнавши водночас, що інколи можуть знадобитися менші формати співпраці.
Водночас дипломати застерігають: такі механізми не здатні повністю замінити загальноєвропейський консенсус і можуть підірвати єдність блоку.
3. Фінансування як інструмент політичного тиску
У Брюсселі також розглядають жорсткіші механізми впливу, зокрема можливість призупинення фінансування ЄС для країн, які порушують принципи верховенства права.
«Дотримання верховенства права є ключовою умовою доступу до коштів ЄС», — заявив єврокомісар Майкл Макграт.
Такі механізми вже закладені в пропозиціях щодо наступного довгострокового бюджету ЄС.
Водночас дипломати наголошують, що фінансові санкції мають бути юридично обґрунтованими та безпосередньо пов’язаними з неналежним використанням коштів ЄС, а не з політичними розбіжностями. Угорщина вже дала зрозуміти, що може накласти вето на будь-яке посилення таких умов.
4. Тиск через статтю 7 — можливе позбавлення Угорщини права голосу
ЄС уже запустив процедуру за статтею 7 щодо Угорщини, яка в підсумку може призвести до позбавлення країни права голосу, якщо буде встановлено порушення основних цінностей Союзу.
Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що навіть просування цього процесу вже створює тиск.
«Навіть сам рух у напрямку статті 7 чинить тиск на Угорщину — вони справді занервували», — сказав він.
Втім, реалізувати цей механізм складно, адже для цього потрібна одностайна підтримка інших держав-членів — наразі її блокує Словаччина.
5. Виключення Угорщини з ЄС
Найрадикальніший — і водночас малоймовірний — варіант передбачає виключення Угорщини з ЄС.
Чинні договори не містять юридичного механізму для такого кроку, хоча деякі юристи пропонують обхідні варіанти.
«Виключення не передбачене договорами, і я не бачу нашого інтересу в цьому», — зазначив один із дипломатів, попередивши, що такий крок може ще більше наблизити Угорщину до Росії.
Попри широкий спектр варіантів, серед дипломатів немає єдності щодо того, як далеко має зайти ЄС.
«Ми — Європейський Союз, і ми маємо зберігати єдність», — сказав один із дипломатів.
Водночас на тлі регулярних конфліктів Орбана з Брюсселем — і його нещодавнього блокування фінансування для України, яке багато хто вважає «червоною лінією», — посадовці визнають: тиск на ЄС із вимогою більш рішучої відповіді зростає.
Кілька посадовців ЄС заявили Reuters, що вітали б поразку Орбана на виборах у квітні, однак сумніваються, що Будапешт суттєво змінить позицію з ключових питань, де часто виникають суперечності з блоком.
«Думаю, всі сподіваються, що Орбан програє», — сказав один із дипломатів ЄС.
Інший назвав його вето в останній момент на фінансовий пакет для Києва на €90 млрд ($104 млрд) «останньою краплею».
«З нашого боку надії переконати Орбана більше немає», — додав дипломат.
Водночас у ЄС готуються до сценарію, за якого Орбан залишиться при владі — і дедалі частіше шукатимуть способи обходити угорські вето.
«Якщо Орбан залишиться, нам доведеться змінити підходи до роботи», — сказав один із європейських посадовців.
«Схоже, що для більшості країн ЄС варіант “як зазвичай” більше не працює», — додав колишній прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш.
Попри обіцянки Мадяра тісніше співпрацювати з ЄС і НАТО, дипломати сумніваються, що зміна влади призведе до суттєвих політичних змін.
«Я не маю особливих ілюзій щодо світогляду Мадяра. Нам варто не завищувати очікування», — сказав один із дипломатів. «Різниця буде радше в тоні, ніж у змісті».
«Мадяр із тієї ж політичної родини [що й Орбан], ніхто не очікує революції», — додав інший.
Колишня віцепрезидентка Європейської комісії Вєра Йоурова висловила стриманіший оптимізм, припустивши, що перемога Мадяра може «відкрити нове вікно можливостей для єдності з базових питань безпеки».
Щодо України, Мадяр також виступає проти швидкого вступу Києва до ЄС — позиція, подібна до орбанівської, за словами його радника.
«Але різниця в тому, — додав радник, — що Орбан використовував це для шантажу [ЄС] і просування російських інтересів. Ми ж представлятимемо угорські інтереси».