Повна заборона Урядом участі військовослужбовців в азартних іграх призведе до швидкого відтоку гравців у нелегальний ринок.
Про це йдеться у зверненні Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) до прем’єрки Юлії Свириденко, яке є у розпорядженні Kyiv Post.
Військовим можуть заборонити участь в азартних іграх
В Асоціації переконані, що повна заборона на азартні ігри для військових не усуває попит.
За відсутності легального доступу, вони можуть перейти до неконтрольованого сегмента. Насамперед до нелегальних онлайн-ресурсів. В АУОГБ застерігають, що більшість таких нелегальних платформ мають зв’язки з Росією.
20 березня 2026 року на офіційному вебсайті Міністерства цифрової трансформації оприлюднили для громадського обговорення проєкт постанови «Про затвердження Порядку обмеження участі військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх».
Проєкт передбачає повне блокування доступу до азартних ігор для більш як мільйона військових через синхронізацію реєстрів військовослужбовців і осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.
Уряду пропонується запровадити механізм, за яким кожного гравця перевірятимуть, чи є він військовослужбовцем. Для цього організатори азартних ігор (усього «Плей.Сіті» видано 34 ліцензії) надсилатимуть запит до реєстру військовослужбовців. Якщо особа перебуває в реєстрі, їй буде заблоковано доступ до гри.
Заборона азартних ігор для військових: ризики запропонованої постанови Уряду
В АУОГБ наголосили, що обмеження стосуватимуться виключно перевірок у ліцензованих операторів і жодним чином не зачіпатимуть нелегальних організаторів ігор.
У листі профільної Асоціації наголошується, що ухвалення постанови несе ризики для національної безпеки.
По-перше, йдеться про безпеку баз даних зі списком всіх військових.
Такий підхід потребує максимально обережного регулювання, пояснили в АУОГБ.
Адже статус військовослужбовця є чутливою інформацією. Саме це є ключовою вразливістю запропонованого механізму - його реалізація потребує перевірки та зіставлення даних, що дозволяють встановити належність особи до військової служби.
По-друге, обмеження щодо окремої категорії користувачів не вирішують проблему лудоманії, а лише витісняють попит у нелегальний сегмент. Частина військових може перейти на нелегальні платформи, значна кількість яких має зв’язок із РФ.
В АУОГБ зазначають, що на відміну від легального ринку, де діють механізми відповідальної гри, ідентифікації та контролю, нелегальні оператори не застосовують жодних обмежень.
Раніше міжнародна компанія KANTAR провела дослідження, яке показало - військові грають в азартні ігри не більше, ніж у середньому українці, а проблема ігрової залежності серед військових не є масовою чи унікальною для цієї соціальної групи.
Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) окремо наголосила, що підтримує державну політику, спрямовану на захист військовослужбовців і мінімізацію ризиків, пов’язаних з ігровою залежністю.
В організації вважають, що потрібно ухвалювати зважені регуляторні рішення, провести комплексне дослідження ефективності вже запроваджених заходів, а також ініціювати відповідні соціологічні дослідження.
У своєму зверненні до Уряду найбільші оператори ринку зазначають, що лудоманія є медичною проблемою, яка вирішується шляхом лікування, а не адміністративними заборонами.
В Асоціації наголошують, що ефективне регулювання має базуватися не на повній забороні, а на контрольованих і адресних механізмах, які дозволяють мінімізувати ризики без витіснення гравців у нелегальний сегмент.
Асоціація українських операторів грального бізнесу просить Кабмін утриматися від ухвалення проєкту постанови. АУОГБ також розробила та направила Міністерству цифрової трансформації альтернативні пропозиції щодо врегулювання цього питання.