Зеленський вшанував пам’ять жертв політичних репресій

У День пам’яті жертв політичних репресій президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська відвідали Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили». Вони вшанували пам’ять загиблих та поклали квіти до меморіалу. Глава держави провів паралелі між минулим та нинішніми злочинами Росії.

У День пам’яті жертв політичних репресій президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська вшанували загиблих у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили».

Президент та перша леді вшанували пам’ять жертв політичних репресій

Президентське подружжя поклало квіти до пам’ятного знака польських поховань.

«Зараз, коли тисячі наших людей – військовополонених та цивільних в’язнів – залишаються в російській неволі і проходять через такі ж випробування, важливо не забувати про це. Потрібно на всіх рівнях докладати необхідних зусиль, щоб повернути кожного та кожну. І обовʼязково – щоб справедливість була і злочинці відповідали за свої вчинки. У вільного світу достатньо сили, щоб це забезпечити», – зазначили президент та перша леді в соціальних мережах.

День пам’яті жертв політичних репресій

В Офісі президента нагадали, що у Биківнянському лісі найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. 

Протягом 1937–1941 років тут таємно ховали жертв політичних репресій, яких органи НКВС розстрілювали в київських в’язницях. 

Лише за період Великого терору (1937–1938) було засуджено майже 200 тис. людей. Близько двох третин – до розстрілу. 

За приблизними оцінками істориків та дослідників, на цьому місці поховано щонайменше 30–35 тис. людей. 

Серед них, зокрема, письменники Михайль Семенко та Майк Йогансен, художник Михайло Бойчук і церковний діяч Василь Липківський. 

У Биківні також поховано понад 3,5 тис. іноземців – представників понад 30 національностей, серед яких найбільше громадян Польщі та Німеччини.

Вперше правда про Биківню стала відомою після нацистської окупації Києва у вересні 1941 року. 

У радянські часи інформацію про Биківню приховували під грифом «Цілком таємно» в архівах спецслужб. 

На початку 1960-х років у Києві члени «Клубу творчої молоді» неофіційно збирали матеріали про репресії. Серед них – Лесь Танюк, а також Алла Горська та Василь Симоненко, яких було вбито. Тільки у 1988-му було офіційно визнано, що в цьому лісі поховані жертви сталінських репресій.

У травні 2001 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову про створення Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».