В Європейському Союзі розробляють стратегію, яка зобов’яже європейських виробників купувати стратегічно важливу сировину та компоненти щонайменше у трьох незалежних постачальників.
Така ініціатива спрямована на суттєве зниження критичної залежності економіки ЄС від китайського ринку, пише Financial Times, посилаючись на джерела серед європейських посадовців.
Які саме обмеження та квоти планує запровадити Брюссель?
Журналістам стало відомо, що майбутні обмеження торкнуться підприємств стратегічних секторів, зокрема хімічної індустрії та машинобудування, які наразі сильно потерпають від напливу демпінгового імпорту з Китаю.
Окрім того, ці заходи є прямою реакцією Брюсселя на експортні обмеження, які Пекін раніше наклав на власні високі технології.
У межах нового законодавства планується встановити граничну частку закупівель в одного контрагента на рівні 30–40%.
Увесь інший обсяг необхідних елементів фірми змушені будуть розподіляти щонайменше між трьома іншими продавцями, причому вони обов’язково мають представляти різні держави.
Як стверджують інсайдери, єврокомісар із питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович прагне ліквідувати колосальний дефіцит у торгівлі з КНР, який щодня сягає 1 мільярда євро, а також убезпечити європейський бізнес від економічного шантажу з боку Китаю.
Наприклад, торік деякі автомобільні гіганти Європи опинилися на межі зупинки через те, що Пекін заблокував постачання рідкісноземельних магнітів та інших важливих деталей.
Джерела додають, що Шефчович додатково розглядає можливість введення загороджувальних мит на обладнання та хімікати з КНР, щоб ефективно стримувати агресивне зростання китайського імпорту.
Коли нові диверсифікаційні правила можуть бути офіційно затверджені?
За словами представників ЄС, наразі ініціатива перебуває на стадії попереднього опрацювання і буде винесена на внутрішній розгляд Єврокомісії 29 травня.
У разі підтримки колег, деталізований проєкт документа лідери країн Євросоюзу зможуть затвердити вже наприкінці червня під час планового саміту.
Офіційний речник Єврокомісії з питань торгівлі Олоф Гілл підтвердив журналістам факт запланованої на 29 травня дискусії, проте застеріг від передчасних висновків, зауваживши, що ця зустріч ще не означає негайного ухвалення офіційних законів.
Водночас один із високопосадовців у коментарі FT наголосив, що нові диверсифікаційні вимоги зачеплять не лише Китай.
Схожа монопольна ситуація спостерігається й щодо іншої сировини: зокрема, гелій до Європи переважно завозять лише зі США та Катару, а кобальт — із ДР Конго та Індонезії.
Китай та США уклали низку торговельних угод
15 травня президент США Дональд Трамп оголосив про підписання «фантастичних торговельних угод» та врегулювання суперечок після завершення дводенного саміту в Пекіні з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
За словами Трампа, Китай погодився допомогти відкрити Ормузьку протоку, заблоковану через війну в Ірані, а також закупити 200 літаків Boeing, американську нафту та сою. Водночас МЗС Китаю відмовилося офіційно підтвердити або спростувати ці заяви, обмежившись загальними фразами про прагнення до припинення вогню на Близькому Сході та побудову «конструктивної стабільності» з Вашингтоном.