Через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення в Україну перед президентом Росії Владіміром Путіним постають дедалі більші виклики.
Відключення Інтернету, покликані запобігти атакам українських дронів, розлютили багатьох росіян, економіка перебуває у стані спаду, а російська армія вперше з 2023 року втрачає позиції в Україні.
Це вдарило по рейтингу схвалення 73-річного лідера: згідно з незалежними опитуваннями, минулого місяця він впав до найнижчого рівня з 2022 року.
Але аналітики кажуть, що ці виклики ще не настільки серйозні, щоб повалити колишнього агента КДБ, який понад чверть століття зміцнював свою владу та усував опозицію.
«Падають рейтинги схвалення, зростає розчарування, посилюється тривога. Пройдений чотирирічний психологічний рубіж, і деякі люди усвідомили, що справи йдуть не зовсім за планом», — сказав AFP політолог Костянтин Калачов. – Але нічого критичного не відбувається».
Попри широке невдоволення через відключення інтернету, розчарування ще не переросло у великі протести, оскільки влада жорстко придушує будь-які ознаки інакомислення. Росіяни просто заходять в Інтернет через VPN.
«Війна з Україною триває вже чотири роки і кінця їй не видно, і багато росіян пристосовуються до викликів, навчившись жити сьогоднішнім днем, – зазначив Калачов. – Ситуацію в країні можна підсумувати так: життя важке, але терпиме».
Росія загнана в кут, але «грізна»
За останні місяці просування Росії в Україні сповільнилося до повзучого темпу. Втративши сотні тисяч військових, вона так і не змогла досягти своєї мети — захопити український Донбас.
За даними аналізу AFP на основі інформації американського Інституту вивчення війни, у квітні російська армія вперше з 2023 року втратила в Україні більше території, ніж захопила.
Щорічний парад у Москві з нагоди Дня Перемоги 9 травня був значно скорочений порівняно з попередніми роками: вперше за майже два десятиліття на ньому не було військової техніки через побоювання атаки українських дронів.
«Похмурий вигляд церемонії 9 травня свідчить про труднощі Кремля, які можуть нагадувати ті, що були в останні роки існування СРСР», — написав на початку цього місяця у статті Мішель Дюкло, постійний експерт паризького аналітичного центру Institut Montaigne.
«Економіка країни, спочатку стимульована військовими витратами, зараз перебуває у стані стагнації, навіть впадає у рецесію, як це було у СРСР у минулому», — додав він.
Але, за його словами, не слід перебільшувати це порівняння, оскільки, попри втрати й проблеми на полі бою, Москва залишається силою, з якою слід рахуватися.
«Росія, хоч і загнана в кут, залишається грізною силою на трьох фронтах: бойовому, енергетичному і дипломатичному», — йдеться у статті.
«Не варто драматизувати»
Звіт латвійської зовнішньої розвідки, наданий AFP, свідчить про невдоволення російської бізнес-еліти обмеженнями, введеними владою на використання Інтернету.
У ньому також йдеться про посилення державної охорони Путіна.
На початку цього місяця російська економіка продемонструвала перше за три роки квартальне скорочення. Підвищення податків для покриття величезних витрат на війну в Україні також викликало розчарування у багатьох, зазначило агентство.
«Наша інформація свідчить, що члени еліти обговорюють потенційних кандидатів, які з часом замінять нинішніх старіючих лідерів на молодших, яких вони вважають придатними для представлення своїх інтересів», — йдеться у звіті латвійської розвідки.
У західних ЗМІ вже давно висуваються припущення, що претендент на владу може з’явитися у найближчому оточенні Путіна, але поки що ніхто не з’явився.
Після бунту Пригожина у 2023 році Путін намагається придушити будь-яку автономію у військових та урядових колах.
«Для кризи необхідні два фактори: привід і лідер, — зазначив Калачов. – Поки що приводу не було — попри широке невдоволення. А що стосується лідера... у нас немає такої системи, де можуть з’являтися несанкціоновані лідери. Не варто драматизувати ситуацію».