В умовах повномасштабного вторгнення Росії Україна навчилася швидко впроваджувати інновації, щоб захистити себе на полі бою, і, можливо, досить скоро робитиме це на футбольному полі. У країні, де штучний інтелект (ШІ) вже допомагає бити ворога, наступним рубежем цілком може стати футбол – щойно повернеться мир. Коли закінчиться російське вторгнення, Україна отримає не лише загартовану в боях стійкість, а й зростаючий пул вітчизняних технічних талантів у сфері ШІ. Не буде перебільшенням припустити, що деякі з цих здібностей просочаться у футбол.
Дійсно, використання ШІ у футболі вже набирає обертів по всій Європі. Нещодавно футбольний оглядач The Athletic Джордан Кемпбелл написав статтю про те, як ШІ може змінити футбол на всіх рівнях – від пошуку талантів для клубів до тренування гравців і відновлення після травм і уникнення їх.
Як сказав колишній керівник відділу даних City Football Group Лі Муні: «За 24 години ШІ-агент може змоделювати більше футбольних матчів, ніж будь-коли було зіграно на професійному рівні за всю історію гри». Клуби вже використовують ШІ для моделювання тактики матчу, оптимізації ігрових моментів і прогнозування травм. Ліверпуль співпрацює з Google DeepMind для вдосконалення кутових ударів, а інноваційний хаб Барселони інвестує в біомедичні інструменти на основі ШІ для запобігання травмам і продовження кар’єри гравців.
У рекрутингу ШІ все частіше замінює традиційні методи скаутів, фільтруючи величезні масиви даних для виявлення найкращих гравців і навіть прогнозуючи, як новачок діятиме в конкретній тактичній системі. Хоча впровадження залишається нерівномірним, а клубні культури різняться за відкритістю до таких інструментів, напрямок зрозумілий: той, хто зможе поєднати людський розум, великий масив даних і машинний інтелект, матиме конкурентну перевагу у футболі.
Україна та її футбол в облозі
«Ми зараз перебуваємо в розпалі занепаду, – каже Ендрю Тодос, засновник Telegram-каналу Zorya Londonsk. – З наступного сезону Україна більше не має автоматичної путівки до Ліги чемпіонів. Тепер найкраща команда потрапляє до другого кваліфікаційного раунду, а наступного сезону – до першого».
За його словами, причина проста: українські клуби погано виступають у Європі. Донецький «Шахтар» витягнув коефіцієнт УЄФА «на своєму горбу», а київське «Динамо» та інші не дотягли до цього показника. Йдеться не лише про результати на полі – йдеться про те, що війна зробила з самою Прем’єр-лігою.
«Повномасштабне російське вторгнення спустошило країну. У футбольному сенсі теж – десятки іноземних гравців покинули Україну, – сказав позаштатний науковий співробітник Атлантичної ради Марк Темницький. – Росіяни зруйнували низку українських бізнес-операцій та компаній. Залишившись без фінансування і доходів, деякі команди припинили існування, деякі гравці перейшли до провідних українських клубів, а деякі навіть пішли воювати за свою країну».
«Більшість команд вже не можуть підписувати висококласних іноземних гравців, яких вони могли підписувати до 2022 року, – пояснює Тодос. – Проблема – в безпеці. Так само, як і в фінансуванні. Клубам не вистачає бюджетів, щоб конкурувати, а війна знизила як доходи, так і амбіції. Щодо трансферних витрат – «Шахтар» витрачає на молодих бразильців непомірно багато – 16-17 мільйонів євро на гравців, вартість яких менше 10 мільйонів». Тодос зазначає, що клуб робить ставку на те, що придбання цих гравців окупиться в довгостроковій перспективі. «Про це ще рано говорити. Вони молоді, їм не більше 20 років, і їм потрібен час, щоб адаптуватися до Європи», – пояснює Тодос.
Темницький додає: «Втрата іноземних гравців, руйнування інфраструктури та загальна нестабільність спустошили вітчизняний чемпіонат. Десятки іноземних гравців покинули країну. Деякі клуби розпалися. Інші об’єдналися. Деякі гравці навіть пішли в армію».
Україна опустилася з 12-го на 23-тє місце в рейтингу ліг УЄФА.
Насіння інновацій
Тим не менш, зростає прагнення до модернізації. Деякі клуби, як-от львівські «Карпати» та житомирське «Полісся», починають будувати більш розумні, керовані даними операції. Вони співпрацюють з українською аналітичною та скаутською фірмою PASS. «Її співзасновник – головний скаут «Карпат» Гліб Корнієнко, – каже Тодос. – Головний тренер – випускник курсів PASS. Аналітик націальної збірної Гліб Платов також є співзасновником».
Хоча штучний інтелект ще не набув широкого розповсюдження, це може початися саме тут. «Якщо штучний інтелект буде впроваджуватися в тактиці або в розвідці, я припускаю, що першими це зроблять люди з PASS або пов’язані з PASS», – прогнозує Тодос.
Поки що PASS зосереджується на аналітиці та пошуку гравців. Але вже є інфраструктура, щоб розвиватися далі – якщо фінансування зрівняється з волею.
Втім, проблеми залишаються. «Деякі клуби ледве можуть керувати своїми медіа-відділами, – відверто каже Тодос. – Тому мені важко уявити, що вони серйозно ставляться до штучного інтелекту, який перебуває у відносному зародковому стані». Попри це, він бачить потенціал: «Коли всі використовують Wyscout, GPS-трекінг, Hudl – дані стають нормою. Я сподіваюся, що незабаром в Україні з’явиться клуб, який стане першопроходьцем у сфері штучного інтелекту».
Технології можуть допомогти у скаутингу
«Такі команди, як «Шахтар», мають скаутів, які аналізують гравців на ринках Південної Америки, Африки та Азії, – каже Темницький. – Вони оцінюють гравців своєї академії і дивляться, де можна посилити певні позиції, щоб забезпечити успіх команди. Також акцент робиться на виявленні та придбанні молодих талантів, а не повністю зрілих професіоналів. Це дає таким молодим гравцям час розвиватися і досягати успіху, граючи за «Шахтар», «Динамо» або інший провідний український клуб».
Скаутинг – найімовірніший плацдарм для ШІ в українському футболі. «Такі клуби, як «ЛНЗ» і «Полісся», вже переорієнтувалися з Південної Америки на Африку та Балкани, – зазначає Тодос. – Колишні провідні албанці роблять наступні кроки в Україні». Косовський футболіст Мухаррем Джашарі отримав пропозицію від австрійського LASK у розмірі 1,3 млн євро, який не підійшов «ЛНЗ». «Це велика сума для клубу, який не входить до традиційної топ-двійки українського чемпіонату».
TransferRoom, онлайн-платформа для клубів, яка дозволяє їм налагоджувати зв’язки та пропонувати угоди, також набирає обертів. «Вона користується великою повагою. Вона дозволяє клубам пролити світло на гравців, яких можуть не помітити на переповненому ринку», – каже Тодос.
Окрім того, невеликі країни можуть отримати величезну вигоду від використання ШІ в пошуку прихованих талантів. Алгоритми можуть сканувати ігноровані ліги та аналізувати показники гравців, виявляючи профілі, які відповідають тому, що може шукати український клуб – часто там, де майже ніколи ступає нога людини-скаута.
Майбутні надії, нинішні труднощі
Не всі дивляться на короткострокову перспективу з оптимізмом. Якщо український футбол продовжить руйнуватися, і жоден клуб, окрім «Динамо» чи «Шахтаря», не стане серйозним конкурентом, занепад може стати незворотнім, і тоді його не зможе зупинити жоден алгоритм.
Ірландський фотограф Бредлі Стаффорд, який живе в Україні і уважно стежить за українським футболом, поділяє ці настрої: «Це, мабуть, найнижча точка за дуже довгий час. З 2014 року, а ще більше з 2022 року, вітчизняна ліга впала в якості».
Проте він бачить надію: «Все більше гравців зараз грають за кордоном у вищих лігах. Такі гравці, як Бражко та Судаков, можуть зробити великі кроки цього літа».
Національна збірна також продовжує викладатись на повну, нещодавно пройшовши кваліфікацію на Євро-2024 і зігравши внічию з Бельгією. «Це дає молодим гравцям те, до чого варто прагнути. Шлях визначено», – каже Стаффорд.
Водночас він визнає, що Україну залишають найкращі гравці, і це ще більше послаблює її футбол: «Від цього більше постраждати внутрішній чемпіонат, але з більшою кількістю гравців за кордоном національна збірна може покращитися».
Чи може штучний інтелект стати конкурентною перевагою України?
Країна, яка змушена імпровізувати під обстрілами, де волонтери працюють у гаражах, а бойова техніка оновлюється з шаленою швидкістю, має потенціал для інновацій. Чого не вистачає, так це часу, грошей і повернення до миру – часу для клубів, щоб виховувати молодих гравців і робити їх конкурентними, грошей, щоб утримувати команди на фінансовому плаву, і, перш за все, припинення російського вторгнення.
Проте Тодос вважає, що майбутнє може настати швидко. «ШІ все ще потребує доопрацювання для футболу. Для цього потрібні інвестиції та фахівці. Але інструменти вдосконалюються. Достатньо лише одного українського клубу, щоб зробити стрибок».