Україні вдалося ввезти майже 120 FPV-дронів у серце Росії і серйозно вдарити по її флоту стратегічних бомбардувальників – не лише ударній зброї проти цивільних об’єктів у війні проти України, а й одній із ланок її ядерної тріади. Ця подія сколихнула Кремль і решту світу.
У неділю, 1 червня, українські спецслужби здійснили зухвалу операцію в глибоких тилах Росії, атакувавши стратегічні бомбардувальники і літаки-розвідники на щонайменше п’яти аеродромах у Мурманській, Іркутській, Рязанській та Амурській областях. Точна кількість знищених і пошкоджених літаків ще не встановлена, але Київ стверджує, що їх може бути до 40.
У липні минулого року військовий блогер «Clash Report» повідомив, що українські спецслужби тренують системи штучного інтелекту (ШІ), які дозволять їхнім дронам розпізнавати ворожу техніку, в тому числі бомбардувальники радянських часів, що зберігаються у військових музеях. Ті, хто тоді запитував: «І що з того?», отримали відповідь у неділю, коли в результаті операції СБУ «Павутина» в глибокому тилу Росії була знищена велика кількість одиниць її стратегічної авіації.
Президент України Володимир Зеленський чітко заявив про успіх операції, на підготовку якої пішло півтора року. Як повідомляється, розробка плану почалася десь у 2023 році, коли, за даними українського новинного сайту «Антикор», оператори Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України зробили сотні знімків російських стратегічних бомбардувальників, які зберігаються в Полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації, з усіх можливих ракурсів.
На основі цих даних були визначені найбільш вразливі місця бомбардувальників і створені алгоритми штучного інтелекту, завдяки яким FPV-дрони могли самостійно розпізнавати й уражати цілі. Як свідчать знімки, зроблені під час недільних атак, дрони врізалися не просто в цілі, а обирали конкретні зони – пілони з крилатими ракетами і паливні баки.
Як навчити ШІ воювати
Навчання ШІ працювати так, як він працював під час недільної атаки, складається з кількох етапів, що в поєднанні з безпековою, технічною, логістичною та оперативною підготовкою, необхідною для досягнення успіху, пояснює, чому на реалізацію проекту пішло більше двох років.
Перший етап – вибір правильного алгоритму ШІ, моделювання архітектури для виконання поставленого завдання та визначення формату даних, які необхідно надати системі.
Наступним етапом є збір і підготовка повного набору даних для запуску системи, їх очищення та перетворення у формат, який розпізнає обрана модель ШІ.
Після цього відбувається навчання ШІ, яке передбачає повторювані маніпуляції з даними та моделлю ШІ, які айтішники називають «епохами», з метою мінімізації помилок і підвищення точності.
Якщо навчання йде за планом, наступним етапом є перевірка і тестування – перевірка того, як працює навчена модель, коли їй надаються раніше небачені дані, наприклад, літаки-мішені, що розглядаються під різними кутами, при різному освітленні і в різних погодних умовах. Чи справді ШІ засвоїв дані, чи він лише вивчив обмежену кількість розпізнаваних шаблонів?
На етапі підготовки до оперативного розгортання система постійно вдосконалюється, вносяться нові дані й корективи, необхідні для досягнення максимальної продуктивності системи, перш ніж вона буде задіяна по-справжньому.
Ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії Україна мала репутацію преміум-центру інформаційних технологій – про це свідчить кількість ігрових компаній та відомих хакерських угруповань, що базуються в Україні або використовують її експертів.
Війна поставила ці навички в центр уваги, а успіх недільних атак на московський флот стратегічних бомбардувальників свідчить про те, що Україна також є лідером у використанні штучного інтелекту у військових цілях.
Полтавський музей важкої бомбардувальної авіації
Музей розташований на аеродромі під Полтавою. У 1920-х роках на території, яку він займає зараз, була створена перша в Україні база для пасажирських авіаліній, яка після Другої світової війни стала базою стратегічних бомбардувальників.
Літаки демонструвалися на території поблизу навчальних корпусів 185-го гвардійського важкого бомбардувального полку з 1987 року, а після того, як музей отримав формальний статус у вересні 2016 року, він почав повільно розширюватися.
Зараз музей складається з кількох відкритих майданчиків і виставкових залів, які розповідають про історію важкої бомбардувальної авіації, зенітної артилерії та її військових частин від радянських часів до наших днів.
Його унікальна експозиція включає гелікоптери, бойові й транспортні літаки, а також весь спектр бомбардувальників Туполєва, Сухого і Антонова, в тому числі Ту-160 «Білий лебідь» і єдиний літак Ту-95МС, що залишився в Україні.
Можливо, це іронія долі (хоча, можливо, і збіг обставин), що 1 червня 1996 року Україна віддала Росії останні свої стратегічні бомбардувальники за умовами Будапештського меморандуму, а 1 червня 2025 року Київ позбавив Москву значної кількості цих літаків.