У середу президент Владімір Путін зібрав у Кремлі своїх міністрів і командувачів стратегічних ракетних, сухопутних, повітряно-космічних і військово-морських сил Росії.
За інформацією державної інформаційної агенції ТАСС, він висловив своє бачення реалізації державної програми озброєння Росії на наступне десятиліття, яка має стати ключовим інструментом для забезпечення збройних сил Росії найсучаснішою зброєю. Він зазначив, що в квітні було погоджене збільшення поставок зброї, техніки та обладнання, необхідних для підтримки «спеціальної військової операції», і що це робиться «тут і зараз».
Путін продовжив: «Наше завдання сьогодні – сформувати нову довгострокову програму, що охоплюватиме весь спектр систем озброєння та перспективних моделей, максимально використовуючи досвід, набутий під час спеціальної військової операції, а також у різних регіональних конфліктах».
Він додав, що ці вимоги до збройних сил, спеціальних служб і відомств будуть детально викладені в документі, що охоплює період з 2027 по 2036 рік, і зазначив: «Важливо заздалегідь оцінити потреби і почати підготовку інфраструктури для розгортання нових систем озброєння, включно з базами, арсеналами, аеродромами тощо», фінансові ресурси для чого будуть включені як окрема стаття державного бюджету.
Потім він визначив п’ять основних напрямків розвитку.
Ядерні сили: Путін заявив, що ядерна тріада Росії – повітряні, наземні та підводні ядерні сили – продовжуватиме відігравати ключову роль у «забезпеченні суверенітету Росії» та її ролі в «забезпеченні глобального балансу сил». Він зазначив, що 95% стратегічних ядерних сил Москви є найсучаснішими з наявних, і що цей показник «вищий, ніж у всіх інших ядерних держав».
Сухопутні війська: Путін назвав сухопутні війська «домінуючою силою» в будь-якому сучасному конфлікті, зазначивши, що «Росія повинна в найкоротші терміни підвищити свою боєздатність, створивши міцну основу шляхом створення найсучасніших систем озброєння».
Повітряно-космічні сили: Путін заявив, що нова державна програма передбачатиме «комплекс системних і послідовних заходів, спрямованих на збільшення закупівель, модернізацію та ремонт авіаційної техніки».
Військово-морські сили: «Нова державна програма озброєння повинна стати ефективним інструментом реалізації нещодавно затвердженої стратегії розвитку ВМФ до 2050 року», – заявив Путін.
Людські ресурси оборонної промисловості: Путін доручив «міністерствам оборони та торгівлі зосередитися на майбутньому і... врахувати поточні потреби армії, для задоволення яких необхідні певні зміни». (Мабуть, він мав на увазі занепокоєння щодо нестачі працівників оборонних підприємств через мобілізацію на війну в Україні.)
Щодо експорту російської зброї та техніки, Путін заявив, що вони «пройшли випробування в реальних бойових умовах високої інтенсивності і довели свою надійність та ефективність», і це збільшить потенціал продажу озброєнь. Втім, він додав: «Ще є над чим працювати в плані створення належних можливостей для технічного обслуговування».
Більшість незалежних коментаторів зазначають, що в цьому «заклику до зброї» було багато риторики, але мало конкретики. Загальний висновок такий: хоча Путін не говорив про втрати особового складу та техніки в Україні, його наголос на необхідності відновлення сухопутних військ Росії був відповіддю на побоювання, що посилюються, щодо стійкості наступальних можливостей Росії.
З початку війни Москва втратила тисячі танків і броньованих машин, що змусило військових все більше покладатися на відремонтовану, раніше законсервовану техніку радянських часів. Нещодавні заяви державного конгломерату «Ростех» про зростання виробництва бронетехніки сприймаються з обережністю, оскільки, за оцінками відкритих джерел, виробництво гальмує спричинений санкціями дефіцит високоякісної оптики, електроніки та силових агрегатів (російські та китайські замінники здебільшого неякісні, а поставки часто затримуються).
Аналітики також вказують на важливість, яку Путін надає ядерному потенціалу Росії – як у цьому випадку, так і в своїх неодноразових заявах після повномасштабного вторгнення в 2022 році. Вони бачать у цих заявах відчайдушні спроби Кремля підтвердити статус Росії як світової наддержави, тоді як міжнародна спільнота вважає, що повернення до такої риторики все більше підкреслює звуження можливостей Путіна для проєктування сили.
Москва публічно продемонструвала кілька сучасних систем, балістичних, гіперзвукових і підводних ядерних ракет, але фактичне оперативне розгортання цих систем залишається невизначеним. Наприклад, випробування міжконтинентальної балістичної ракети RS-28 «Сатана-II» виявилися невдалими, а в одному випадку – катастрофічними: під час тестового запуску у вересні ракета вибухнула в шахті.
Рішучість Путіна та інших представників режиму покладатися на ядерну загрозу для зміцнення свого міжнародного становища та стримування потенційних ворогів може просто призвести до подальшої ізоляції Росії на міжнародній арені. Як заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю французькому телебаченню на вихідних, він не боїться нападу Росії на країни НАТО, оскільки «росіяни занадто слабкі для цього – вони навіть не можуть перемогти Україну».