Дронова війна Росії вступила в нову, небезпечну фазу – з державним фінансуванням, іноземними ланцюгами поставок і довгостроковим плануванням бойових дій. З огляду на те, що щодня вона запускає понад 200 дронів, а виробництво їх зростає, Україна та її західні партнери повинні розглядати це як стратегічний виклик, а не лише як тактичну перешкоду. Вже цієї осені може відбутися значна ескалація, і дуже важливо до неї підготуватися.
Зміна масштабів і намірів
У 2025 році стратегія Росії щодо війни з використанням дронів перетворилася на більш скоординовану, підтриману державою кампанію, що поєднує інновації на полі бою та промислове масштабування. Мета Кремля – чинити тривалий тиск на критичну інфраструктуру України, послабити національну стійкість і психологічно виснажити населення.
Цього літа для Кремля настає переломний момент: низка подій, що відбулися з червня, свідчать про те, що він готується до тривалих і масштабних атак дронів восени та взимку. Ці кроки вимагають невідкладних дій з боку як України, так і її західних партнерів, зокрема заходів з посилення протиповітряної оборони та інфраструктури, а також розширення безпілотних технологій і протидії безпілотникам до того, як розпочнеться наступна фаза ескалації.
Кремль оптимізує виробництво та збільшує інвестиції
У червні 2025 року Росія запустила фонд у розмірі 132 мільйони доларів для підтримки технологій подвійного призначення, таких як безпілотні літальні апарати, системи на базі штучного інтелекту та бойова робототехніка. Для координації інновацій у сфері безпілотних систем і технологій подвійного призначення правляча партія «Єдіная Россія» та «Промсвязьбанк» створили Центр безпілотних систем, який об’єднує понад 250 компаній. Кремль має на меті масштабувати технології, готові до застосування на полі бою, від прототипів до масового впровадження.
З наступного місяця Росія запроваджує повне звільнення від ПДВ до кінця 2027 року для дронів вагою до 30 кг та їхніх компонентів на території Євразійського економічного союзу. Цей захід має на меті знизити виробничі витрати та дозволити вітчизняним і союзним виробникам швидко наростити виробництво.
Кремль готується до значної дронової наступальної операції протягом решти цього року.
Китай і Білорусь посилюють підтримку Кремля
Відбулося кілька тривожних подій, пов’язаних із новою підтримкою з боку Білорусі та Китаю. У Білорусі влада відновила раніше недіючі заводи з виробництва дронів, створивши нові лінії для виробництва оптики та критично важливої електроніки. Ці заводи тепер є частиною ланцюга постачання дронів для Росії. Це відбувається на тлі нещодавно оголошеного плану будівництва заводу з виробництва дронів у Білорусі з прогнозованою потужністю до 100 000 дронів на рік.
Китай, своєю чергою, відіграє дедалі важливішу роль у постачанні дронів і комплектуючих до них. Цього місяця військова розвідка України підтвердила, що Кремль використовує дрони-приманки, які майже повністю складаються з китайських компонентів. Окрім того, нещодавнє розслідування Reuters виявило, що російські заводи отримують двигуни для дронів, які постачаються під виглядом «промислових холодильних установок». Як повідомляється, вони надходять на завод «Купол», де збираються БПЛА дальнього радіусу дії «Гарпія-А1», призначені для ураження військових і цивільних цілей. У 2024 році завод «Купол» випустив близько 2 000 одиниць, а за поточний рік має випустити понад 6 000.
Затишшя перед бурею
Зі збільшенням кількості дронів помітно зростає вплив на критичну інфраструктуру та кількість жертв серед цивільного населення. У липні Кремль за добу запускав у середньому 209 дронів – як на прифронтові райони, так і на великі міста, такі як Київ, Дніпро, Харків, Суми та Херсон.
Кремль все частіше використовує нові моделі як керованих FPV-дронів, так і напівавтономних варіантів, щоб перерізати логістичні маршрути, руйнувати інфраструктуру та чинити щоденний тиск на населення.
Усе це свідчить про те, що Кремль готується до значної дронової наступальної операції до кінця цього року. Можна очікувати, що восени ситуація стане особливо гострою з точки зору масштабів і темпів атак.
За даними американського Інституту вивчення війни, Росія може готуватися до значної ескалації використання дронів у найближчі місяці. Аналітики Інституту попереджають, що вже до листопада Кремль зможе запускати до 2 000 дронів за одну ніч. У цьому контексті останні події, зокрема помітна пауза у масштабних атаках дронів, свідчать про можливе накопичення запасів напередодні символічних дат або настання холодів, коли об’єкти енергетичної інфраструктури стануть пріоритетними цілями. Такі нальоти дронів будуть перевантажувати українську протиповітряну оборону, вичерпувати боєприпаси та порушувати операції далеко за межами поля бою.
Україна та її західні союзники повинні готуватися вже зараз
Наступний етап цієї війни буде залежати не тільки від того, скільки дронів зможе запустити Росія, а й від того, наскільки ефективно зможуть відповісти Україна та її союзники. Вкрай важливо збільшити інвестиції у спільне виробництво перехоплювачів дронів, мобільних глушилок і лазерних платформ. Водночас, ще одним важливим кроком є зміцнення інфраструктури цивільного захисту в містах – від укриттів до систем реагування на надзвичайні ситуації. І найголовніше, західні союзники повинні контролювати та переривати маршрути постачання критично важливих компонентів на російські заводи з виробництва дронів.
Кремль методично розробляє й виробляє дрони. І чим довше він діятиме без ефективного втручання, тим більш впевненим і спроможним ставатиме. Партнери України повинні діяти вже зараз. Затримки в координації або постачанні коштуватимуть людських життів, пошкодження інфраструктури та зменшення критично важливих оборонних можливостей.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.