Ключова складова російських далекобійних можливостей — крилаті ракети, які запускають важкі стратегічні бомбардувальники за тисячі кілометрів від цілей — нині становить близько половини того, що було рік тому.
Як операція СБУ «Павутина» знищила російські бомбардувальники
Бомбардувальна авіація РФ має менше літаків, придатних до вильоту, російські виробники постачають менше ракет на військові аеродроми, а далекобійні українські удари дронами дедалі частіше б’ють по російських заводах, де виготовляють ракети. Таких висновків дійшов Kyiv Post на основі даних Повітряних сил України та відкритих джерел.
З посиланням на Служба безпеки України (СБУ) українська дослідницька група повідомила, що у квітні–травні російська бомбардувальна авіація випускала в середньому по 33 крилаті ракети під час нічних масованих ударів, тоді як у червні–липні їхня кількість знизилася до 19.
За даними звіту, зменшення сили ракетних атак Росії пов’язане з операцією «Павутина», яку СБУ провела 1 червня проти бомбардувальної авіації РФ.
Оператори СБУ використали FPV-дрони, заховані в цивільних вантажівках, і запустили їх біля чотирьох основних російських авіабаз. Відеоматеріали свідчать про знищення та пошкодження 41 літака ВКС РФ на землі. Українські військові заявили, що вивели з ладу близько третини важких бомбардувальників Росії.
Тоді були уражені турбогвинтові Ту-95МС («Bear» за класифікацією НАТО), надзвукові Ту-160 («Blackjack») та Ту-22М («Backfire»).
Втрати бомбардувальної авіації РФ унаслідок «Павутини», за даними звіту, спричинили 42-відсоткове зменшення кількості пусків крилатих ракет по Україні.
Хоча кількість крилатих ракет у нічних атаках РФ дійсно знижується, причини, ймовірно, не обмежуються лише втратою бомбардувальників.
Незважаючи на успіх «Павутини» Росія в наступні тижні здійснила низку найбільших ударів по Україні: 8–9 червня — 479 дронів і 20 ракет; 29 червня — понад 200 дронів, 41 крилата ракета та 20 інших ракет; 3–4 липня — 539 дронів і 11 крилатих ракет.
Найтяжчий удар Росії по Україні відбувся 26–27 серпня 2024 року: 127 ракет (70% — крилаті, 30% — балістичні).
За відкритими підрахунками, у серпні 2024 року російські бомбардувальники випустили 80–90 крилатих ракет, приблизно стільки ж у листопаді 2024 року під час невдалої спроби вивести з ладу українську енергосистему.
У липні 2025 року кількість становила лише близько 30 крилатих ракет. Навіть у березні (6–7 числа) під час наймасовішого удару місяця російські бомбардувальники випустили 35 крилатих ракет.
У серпні 2025 тенденція до зниження збереглась: в ніч на 18–19 серпня російські бомбардувальники випустили лише п’ять крилатих ракет Х-101, але додали до них п’ять балістичних із боєголовками до 800 кг і 230 дронів (частина — з боєголовками 50–90 кг, інші — як хибні цілі).
Українська ППО заявила про збиття двох балістичних і чотирьох крилатих ракет та понад 80% дронів. Попри це, енергетична інфраструктура у Кременчуці й Полтаві зазнала пошкоджень; удари також прийшлися по Донецьку, Сумам, Дніпру, Одесі та Києву. Загинули вісім цивільних, 21 поранений.
У ніч на 19–20 серпня РФ завдала менш масштабного удару: дві балістичні ракети (одну збито), 91 дрон (61 збито) та жодної крилатої ракети з бомбардувальників.
Як санкції та удари по заводах зупиняють виробництво ракет в Росії
За даними української військової розвідки, російська оборонна промисловість здатна щомісяця збирати 30–50 крилатих ракет повітряного базування. Обмежений доступ до критично важливої імпортної військової електроніки — підтверджений фактор, що стримує виробництво.
Найпоширеніша ракета РФ — Х-59 — містить десятки компонентів, вироблених американськими компаніями (Cypress Semiconductor, Texas Instruments, Analog Devices, Marvell Technology, Intel, Spansion, Linear Technology, Skyworks Solutions, Maxim Integrated, Integrated Silicon Solutions) та європейськими (MTechnology — Швейцарія, NXP Semiconductors — Нідерланди). Санкції знизили, але не припинили постачання цих деталей.
Найсучасніша російська крилата ракета повітряного базування Х-101 у нинішньому вигляді містить щонайменше 138 окремих військових електронних компонентів, більшість з яких вироблені у США й підпадають під санкції. Водночас частина деталей походить з Тайваню, Китаю, Нідерландів та Японії. Тайвань запровадив обмеження на експорт потенційно подвійного призначення для Росії, Китай — ні.
За відкритими джерелами, Україна щонайменше двічі завдавала ударів по заводах із виробництва крилатих ракет:
- 28–29 травня 2025 року — по конструкторському бюро «Радуга» в Московській області. Це була найбільша атака дронами від початку війни — близько 300 БпЛА — безпосередньо по заводу або в інші райони російського повітряного простору як хибні цілі. РФ заявила, що всі збиті, проте незалежні джерела повідомили про пожежі та пошкодження в цехах. За оцінками, уражено 10–20 літаків.
- 11 серпня 2025 року — по Арзамаському приладобудівному заводу (Нижегородська область), який виробляє компоненти для Х-101, Х-32 та Х-59. Було зафіксовано щонайменше три влучання, виникла пожежа та руйнування. Офіційно завод заявив, що всі дрони збито і виробництво не постраждало.