Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між російською та українською лініями фронту в рамках потенційної післявоєнної чи мирної угоди в Україні, повідомило Politico у п’ятницю, 28 серпня.
Посилаючись на п’ятьох анонімних європейських дипломатів, Politico пише, що ідея буферної зони є лише однією з кількох, які обговорюють військові та цивільні чиновники в зусиллях розв’язання конфлікту.
За повідомленнями, США не беруть участі в обговоренні можливого створення буферної зони, а європейські посадовці не мають єдиної позиції щодо її глибини.
Також незрозуміло, чи погодився б Київ на гіпотетичну пропозицію, адже вона, ймовірно, передбачала б поступки територією.
Президент Володимир Зеленський раніше відкидав таку ідею: «Відповідь на українське територіальне питання є вже в Конституції України. Відступати від цього ніхто не буде і не зможе. Дарувати свою землю окупанту українці не будуть».
За даними джерел, у Москві підтримали таку концепцію — у руслі попередніх заяв російського лідера Володимира Путіна та представників Кремля про створення буферної «зони безпеки» вздовж російського кордону з Україною.
«Вони хапаються за соломинку», — сказав Politico колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд, коментуючи пропозицію європейських союзників.
«Росіяни не бояться європейців. І якщо вони думають, що кілька британських і французьких спостерігачів зупинять їх від вторгнення в Україну, то вони помиляються», — зазначив Таунсенд.
Politico повідомляє, що європейські дипломати порівнюють можливий поділ із розділенням Німеччини під час Холодної війни, і уникають аналогій з жорстким кордоном між Південною та Північною Кореєю.
Блокування значної смуги території може створити проблему перевантаження європейських миротворчих сил, які патрулюватимуть кордон.
За даними Politico, посадовці обговорюють можливість відправки від 4 000 до 60 000 військових, тоді як НАТО вже стикається з труднощами у формуванні сил швидкого реагування чисельністю 300 000 осіб для захисту східного флангу альянсу від можливої російської агресії.
Європейські союзники утримуються від публічних заяв щодо кількості військових, яких вони можуть надати, допоки не буде визначено ключових деталей.
За словами посадовців, досі залишаються відкритими питання щодо правил застосування сили для військ НАТО на лінії фронту, реагування на можливу ескалацію з боку Росії та необхідності залучення миротворців із третіх країн для патрулювання буферної зони у випадку, якщо Кремль виступить проти присутності сил альянсу.
Двоє дипломатів заявили, що будь-який миротворчий контингент мав би не лише патрулювати демілітаризовану зону, а й тренувати українських військових, що збігається з попередніми повідомленнями.
Водночас, за словами одного з європейських посадовців, союзники очікують, що основну кількість військ у зоні дії режиму припинення вогню чи буферної зони забезпечить саме Україна.
Частина союзників побоюється, що буферна зона лише посилить загрозу для українських міст, адже Путін не прагне завершення війни.
«Це не дуже розумний підхід щодо противника, який не веде переговори добросовісно», — сказав один із європейських посадовців.
Politico зазначає, що ця пропозиція є свідченням відчайдушних спроб Європи домогтися швидкої мирної угоди між Росією та Україною під наглядом президента США Дональда Трампа.
«Усі намагаються якомога швидше узгодити гарантії безпеки, поки Трамп не передумав», — додав один із європейських посадовців.
Тим часом Росія посилює атаки на українські міста. Внаслідок масованого авіаудару по Києву в ніч на 28 серпня загинули щонайменше 23 людини, серед них четверо дітей.
Адміністрація Трампа відреагувала на атаки стримано, заявивши, що президент США «незадоволений» нічним ударом, але «не здивований».
«Це дві країни, які воюють уже дуже давно», — сказала прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт, і порівняла авіаудар Росії з нещодавніми атаками України на російську інфраструктуру, які, за її словами, вивели з ладу «20% нафтопереробних потужностей Росії».
Раніше цього тижня з’явилися повідомлення, що США можуть надати розвідувальні дані, підтримку систем ППО та контроль на полі бою, аби допомогти Європі забезпечити виконання мирної угоди в Україні.
Це дозволить США здійснювати супутниковий моніторинг дотримання перемир’я та координувати дії європейських та інших держав, які погодилися відправити військових до України, повідомила Financial Times.