У вівторок колишній директор ЦРУ Вільям Бернс виступив на заході Фонду Карнегі за міжнародний мир з промовою про ключову роль розвідки під час російсько-української кризи. Він наголосив на важливості раннього попередження та стратегічного використання розвідки для протидії дезінформації.
Бернс, який колись був послом США в Росії, пояснив, що його тривала взаємодія з Владіміром Путіним дала йому унікальне бачення передумов війни.
Він сказав, що російський диктатор – це «вибухова суміш образи, амбіцій і невпевненості». Він також зазначив, що після Помаранчевої революції в Україні в 2004 році Путін розглядав те, що вважав «зміною режиму» у сфері впливу Росії, як пряму загрозу своїй владі.
Викриття хибних припущень Путіна
Бернс зазначив, що ще наприкінці 2021 року ЦРУ мало «абсолютно чітку розвідувальну інформацію» про плани Путіна щодо вторгнення. Ця інформація, у поєднанні з його власним багатим досвідом спілкування з Путіним, переконала його в серйозності намірів російського лідера.
У листопаді 2021 року президент Байден відрядив Бернса до Москви. Там він мав викласти Путіну точні деталі того, що було відомо США, і попередити його. Однак Путін був «абсолютно непробивний».
Бернс вважає, що рішення Путіна про вторгнення ґрунтувалося на фундаментально помилкових припущеннях.
Путін був переконаний, що час був тактично сприятливим і що російська армія була достатньо модернізована, щоб легко перемогти Україну. Він також скептично ставився до здатності Європи та США ефективно реагувати.
Путін вважав, що зробив російську економіку «захищеною від санкцій». Ці припущення випливали з закритого вузького кола наближених до нього осіб, які або поділяли його жорсткі погляди, або не наважувалися ставити під сумнів його рішення.
Створення коаліції та протидія російським наративам
У своєму виступі Бернс сказав, що війна Путіна вже стала «стратегічною поразкою» для Росії. Він вказав на «оголену» військову слабкість Росії, «серйозне пошкодження» її економіки та її майбутнє як «молодшого партнера та економічної колонії Китаю».
Він також зазначив, що «реваншистські амбіції» Путіна були «приглушені НАТО, яке тільки стало більшим і сильнішим». Втім, керівництво Кремля «скептично» ставилося до здатності Європи реагувати і вважало, що США не надаватимуть Україні значної підтримки.
«Це були в корені помилкові припущення», — сказав Бернс, пов’язавши ці помилки із закритим процесом прийняття рішень, у якому Путіним звузив коло своїх радників до тих, хто або поділяв його погляди, або розумів, що «оскарження його рішень не сприяє кар’єрі».
Бернс пояснив, що ключовим аспектом реакції США було використання розвідданих для створення міцної міжнародної коаліції. «Достовірність наших розвідданих... допомогла президенту та політикам створити міцну коаліцію», – сказав він, додавши, що це також допомогло підтримати українців.
Бернс підкреслив важливість стратегічного рішення розсекретити частину розвідданих, щоб викрити плани Путіна. Це було зроблено, щоб позбавити Путіна «можливості створювати фальшиві наративи, що я надто часто спостерігав у нього багато років».
Він зазначив, що в минулому США часто мали труднощі з протидією російській дезінформації.
Бернс завершив свою промову, підкресливши міцні відносини, що склалися між ЦРУ та його українськими партнерами після незаконної анексії Криму Росією в 2014 році.
Це довгострокове партнерство виявилося вирішальним, сприяючи здатності України протистояти вторгненню. Сам Бернс відвідав Україну 14 разів як директор ЦРУ.