Президент США Дональд Трамп заявив у неділю, що він «не проти» продовження договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2) між Вашингтоном і Москвою. До цього Кремль попередив, що відносини між США і Росією можуть погіршитися, якщо Білий дім схвалить запропонований продаж Києву ракет «Томагавк».
Минулого тижня віце-президент Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон розглядає прохання України про постачання ракет «Томагавк», які можуть дістати до Москви, і що США планують надавати Україні розвіддані про російські об’єкти енергетики.
Адміністрація США одразу ж тихо відмовилася від цих заяв, пояснивши, що більшість цих далекобійних високоточних ракет вже зарезервовані для ВМС США та інших військових місій, але російський автократ Владімір Путін заговорив про необхідність «перезавантаження» відносин між Вашингтоном і Москвою.
Минулими вихідними він заявив, що якщо США дадуть Україні ракети «Томагавк», «це призведе до руйнування наших відносин або, принаймні, позитивних тенденцій, що намітилися в цих відносинах».
У неділю російська державна агенція ТАСС повідомила, що Москва «може скасувати ратифікацію Договору про заборону ядерних випробувань, враховуючи, що США його не ратифікували».
Виступаючи на засіданні Міжнародного дискусійного клубу «Валдай», Путін сказав:
«Як правило, фахівці кажуть, що з новою зброєю потрібно переконатися, що спеціальна боєголовка буде працювати без збоїв, але для цього не обов’язково проводити випробування. Зараз я не готовий сказати, чи потрібно проводити випробування, але, в принципі, можна вчинити так само, як це зробили США – підписали, але не ратифікували [Договір про заборону ядерних випробувань]. Ми ж його підписали і ратифікували. Але це вирішувати законодавцям у Держдумі. Теоретично можна скасувати ратифікацію, і якщо ми це зробимо, цього буде цілком достатньо».
У неділю, відповідаючи на запитання журналіста про пропозицію Путіна продовжити дію Договору про скорочення наступальних стратегічних озброєнь, яка спливає 5 лютого 2026 року, Трамп відповів: «Ідея наче непогана».
Перший договір про обмеження ядерних випробувань був підписаний у Москві 5 серпня 1963 року. Його підписали держсекретар США Дін Раск, міністр закордонних справ СРСР Андрій Громико та міністр закордонних справ Великої Британії лорд Хом. Сенат США затвердив договір 23 вересня 1963 року (80 голосів «за», 19 «проти»). Президент Джон Ф. Кеннеді підписав ратифікований договір 7 жовтня 1963 року.
У 1996 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Договір, підписаний 71 країною, в тому числі тими, що володіють ядерною зброєю, забороняв усі ядерні випробування в повітрі, на землі, під землею і під водою. Президентм США Білл Клінтон підписав його, але дебати в Капітолії тривали роками, і зрештою в 1999 році контрольований республіканцями Сенат відхилив його (51 голос «проти», 48 «за»).
З іншого боку, новий Договір про скорочення стратегічних озброєнь (СТАРТ), підписаний обома сторонами, обмежує вже розгорнуті наступальні ядерні озброєння обох країн, а також кількість міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), що запускаються з підводних човнів, і ядерних боєголовок.
За договором СТАРТ II, який Москва і Вашингтон підписали у 2010 році, кожна сторона повинна мати не більше 1 550 розгорнутих ядерних боєголовок і не більше 800 розгорнутих і нерозгорнутих пускових установок і стратегічних бомбардувальників.
Однак у лютому 2023 року Москва призупинила свою участь у новій угоді СНО: технічно вона не вийшла з угоди і уточнила, що продовжуватиме дотримуватися кількісних обмежень, передбачених угодою, але призупинила свою участь в інспекціях дотримання її умов.