Мера Одеси — четвертого за величиною міста України з населенням понад мільйон осіб і стратегічно важливого порту — було позбавлено українського громадянства указом президента Володимира Зеленського у вівторок. Разом із ним громадянства позбавили колишнього народного депутата Олега Царьова і артиста балету Сергія Полуніна.
Причиною, як підтвердило розслідування Служби безпеки України (СБУ), стало незаконне зберігання російського громадянства.
Ця подія стала черговим прикладом напружених відносин між центральною владою та місцевими — обласними й міськими — керівниками, що тривають від початку повномасштабної війни. Унаслідок цих суперечок кілька мерів, зокрема Чернігова, Мукачева та Черкас, уже втратили свої посади. Водночас триває політичне протистояння між командою Зеленського та мером Києва Віталієм Кличком.
Хоча ситуація з усуненням Труханова має свої особливості, українське законодавство чітко передбачає: людина, позбавлена громадянства, не може обіймати посаду міського голови.
Реакція на подію
Реакція в Одесі була миттєвою. Увечері того ж дня студенти зібралися в центрі міста, вимагаючи пояснень — чому за час повномасштабної війни під керівництвом Труханова в Одесі так і не з’явилося помітних будівельних проєктів і чому влада чинить опір вимогам щодо демонтажу російських і радянських символів. Акція врешті швидко перетворилася на святкування його усунення.
Передумови позбавлення громадянства
Відставка Труханова стала несподіванкою для його прихильників. Багато хто сприймав його як недоторканого «господаря» Одеси — політика з міцною більшістю в міській раді, сформованій з представників його партії та союзників. Усі ключові рішення в місті ухвалювалися лише за його згоди або за погодженням із найближчим колом.
Така концентрація влади забезпечила йому лояльність більшості місцевого бізнесу та чиновників, які користувалися можливостями, що відкривалися в портовому місті — особливо в сферах експорту та імпорту.
«У міській раді зараз панує повна розгубленість. Ніхто не знає, що робити далі. Команда мера фактично розпалася. Ніхто, крім, можливо, його найближчих соратників, публічно не висловив йому підтримки», — розповів Kyiv Post один із депутатів Одеської міської ради.
Труханов обіймав посаду мера Одеси з 2014 по 2025 рік. Рішення про позбавлення його громадянства було ухвалене через наявність у нього російського паспорта — фото документа оприлюднила Служба безпеки України.
Чи справжній російський паспорт Труханова?
Засновник розслідувальної платформи Bellingcat Христо Грозєв заявив, що оприлюднене зображення є підробкою, що може стати підставою для Труханова оскаржити рішення президента в суді.
Владислав Балінський, громадський активіст, який досліджує події 2 травня 2014 року, коли внаслідок протястоянь між проросійськими та проєвропейськими силами загинули 48 людей, стверджує, що існує достатньо доказів російського громадянства Труханова, окрім самого паспорта.
«Він неодноразово згадується у Panama Papers, оприлюднених 2014 року, де він вказаний як громадянин Росії. Згодом, у 2018-му, інформація про його російське громадянство знову з’явилася у відкритих джерелах», — каже Балінський.
Попри це, залишається незрозумілим, чому факт наявності російського громадянства не було виявлено протягом попереднього десятиліття. Труханова неодноразово звинувачували у злочинній діяльності та корупції і — принаймні формально — розслідували ці справи.
Щоб зрозуміти причини, варто уважніше придивитися до самого Труханова й до того, що відбувалося в Одесі протягом його керівництва.
Становлення Труханова та його вплив на Одесу
Геннадій Труханов з’явився в одеській політиці на початку 2000-х, коли став депутатом міської ради та водночас помічником народного депутата у Верховній Раді.
У 2010 році він очолив Партію регіонів в Одесі — політичну силу проросійського президента Віктора Януковича, який саме тоді здобув перемогу на виборах.
Труханов став помітною фігурою серед тих, хто підтримував проросійські настрої в Одесі. Його оточення наполегливо просувало образ міста як «російського» або «міжнародного» — місця з колоритною історією, що приваблювало людей різних національностей і процвітало завдяки спонтанному розвитку та активній торгівлі. Такий наратив затьмарював очевидне: Одеса — передусім українське місто.
Пропагандисти зображали українську ідентичність як «суто націоналістичну» та «ворожу» до «багатонаціонального» духу портового й курортного міста. Натомість вони просували культ місцевої самобутності — стверджували, що Одеса має власну, окрему історію, традиції та навіть мову. І справді, багато старших одеситів розмовляють особливим діалектом, утвореним із суміші їдишу, української, російської, румунської та французької.
За словами джерел в Одесі, Труханов активно апелював до ностальгійних і навіть «сепаратистських» настроїв.
«Коли навесні 2014 року провалилася спроба Росії організувати проросійське повстання в Одесі, що завершилося трагедією 2 травня, Труханов і його партія “Довіряй ділам” швидко набрали популярності, експлуатуючи тему “миру”…»
«Не думаю, що це був збіг. Чи просто Труханов скористався настроями, чи Росія реалізовувала власний сценарій — очевидно, що події не були випадковими, — каже Балінський.
Його партія «Довіряй ділам», створена після 2014 року, фактично була оновленою версією місцевого осередку Партії регіонів Януковича, члени якої залишилися лояльними до Труханова.
Він орієнтувався насамперед на «місцевий» електорат середнього та старшого покоління, який ностальгував за «старими часами». Багато його рішень викликали невдоволення серед проукраїнських активістів.
За словами Балінського, на посаді мера Труханов проявив себе як проросійський і неефективний керівник. Він наводить такі приклади:
«Проблема не лише в тому, що він має російське громадянство — багато громадян Росії служать Україні. Але саме цей громадянин Росії [Труханов] ще у 2014 році говорив про “право Криму на самовизначення”, саботував процес “декомунізації” та опирався перейменуванню вулиць», — каже Балінський.
Коли з’явилася ініціатива перейменувати вулицю Маршала Жукова — названу на честь безжального радянського полководця часів Другої світової — на честь українського козацького героя Семена Палія, Труханов подав до суду, щоб зберегти стару назву.
«На початку 2022 року він вичікував, як розгортатиметься вторгнення. В той час як інші мери зайняли патріотичну позицію і робили все можливе, щоб підготувати оборону, він не зробив нічого. Коли місто накрила повінь, наслідки виявилися катастрофічними — чого можна було б запобігти, якби місцева влада хоча б мінімально дбала про інфраструктуру », — додає Балінський.
Попри все це, Труханов залишався «недоторканим» — до сьогодні. То що ж змінилося?
Плюси і мінуси
Усі джерела Kyiv Post в Одесі кажуть одне й те саме: Труханов завжди зберігав лояльність до центральної влади (принаймні зовні). Через це його так довго терпіли. Водночас згодом він став надто самостійним — не в політичному, а в адміністративному сенсі.
«Він не комунікував з центральною владою, не співпрацював із обладміністрацією — хоча там теж не без проблем. Але ми живемо в умовах війни, і є потреба в єдності. А з Трухановим було багато конфліктних моментів — із проукраїнською частиною міста, з владою і навіть із військовими», — розповів один із представників міської адміністрації.
Одеська журналістка та громадська активістка Катерина Маденс зазначає, що військові неодноразово висловлювали невдоволення діями Труханова.
«Узбережжя Одещини прикриває куполоподібна система радіоелектронної боротьби, створена для перехоплення російських дронів, що летять морем із Криму. Єдина прогалина в цій системі — у самій Одесі», — розповідає Маденс.
За її словами, попри численні прохання військових про допомогу, Труханов відмовлявся. Бригади скаржилися на його небажання співпрацювати, а координації з центральною владою фактично не було. «Здавалося, він створив тут окрему державу, і повністю ізолювався. Це неприпустимо під час війни», — додає Маденс. Вона вважає, що дії центральної влади проти Труханова були лише питанням часу.
«Центральна влада формує військові адміністрації в усіх прифронтових містах, і зосереджує управління в руках представників уряду. Одеса — теж прикордонне місто, до Криму трохи більше 100 км по прямій. Нам потрібне узгоджене, єдине управління обороною», — сказав один із представників міської влади.
Ще одним чинником, який призвів до усунення Труханова, стала повінь в Одесі — стихійне лихо, що обрушилося на місто 30 вересня 2025 року. Лише за кілька годин випала понад місячна норма опадів, загинуло щонайменше десятеро людей. Громадськість поклала відповідальність за цю катастрофу на мера.
«В Одесі було багато показової активності, але дуже мало реальної роботи зі створення захисної інфраструктури. І це теж слід враховувати», — каже Балінський.
Не всі підтримують усунення Труханова
Багато представників політичної опозиції, зокрема депутати від партії колишнього президента Петра Порошенка, розглядають це як спробу Володимира Зеленського посилити контроль над місцевою владою.
Народний депутат від партії «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко: «Комусь це може подобатися чи ні, але Труханова обрали одесити. До того ж він народився тут. Хочете усунути Труханова? Добре — робіть це законно».
«До нього є багато запитань, є кримінальні справи. Тож розслідуйте, доведіть і передайте справу до суду. Зробіть відкрите слухання, щоб виборці бачили, що відбувається. Якщо він у чомусь винен — хай це вирішує суд. Так працює демократична, правова держава», — додав депутат.
А що маємо зараз? Сьогодні у Труханова забирають громадянство, і всі аплодують, бо він “поганий”. Але завтра ця репресивна машина може бути використана проти будь-кого, хто стане незручним», — попереджає депутат.
Своєю чергою, активіст з Одеської області й чинний військовослужбовець Сергій Гнєзділов зазначає, що дивно бачити усунення Труханова не через численні звинувачення у корупції, а через наявність російського паспорта.
Один із учасників студентського протесту погодився, що саме цього вимагає молодь Одеси: Труханова слід не лише усунути, а й довести до суду його корупційні справи, щоб він не зміг повернутися до влади в місті після завершення каденції президента Зеленського.
Що буде далі?
Маденс вважає, що подальша доля Труханова залежатиме від його соратників у міській раді. Саме вони мають формально підтвердити його усунення, адже мер, позбавлений громадянства, не може залишатися на посаді.
«Але навіть якщо рада не проголосує, керівника міської військової адміністрації можуть призначити зверху — без рішення депутатів. А саму раду можуть оголосити недієздатною — і на цьому все», — додає вона.
Як і очікувалося, 15 жовтня в Одесі створили міську військову адміністрацію. Її очолив Сергій Лисак — досвідчений чиновник, офіцер СБУ та генерал, який раніше керував Дніпропетровською ОВА у 2023–2025 роках.
Співрозмовники Kyiv Post очікують, що він посилить оборону міста, налагодить координацію з центральною владою та, як сподіваються в Одесі, обмежить корупційні практики серед чиновників.
«Позитив у тому, що він — проукраїнський, патріотичний керівник із досвідом і налагодженими зв’язками в Офісі президента. Це дає підстави очікувати, що ситуація з безпекою та взаємодією з обласною владою покращиться. Але є й інший бік: Лисак — людина з команди Банкової, лояльний до Єрмака [Андрія, керівника ОП] і Татарова [Олега, його заступника], а обласна адміністрація також тісно співпрацює з центральним урядом. Так чи інакше, йому доведеться спиратися на самих одеситів і на національно свідомих громадян міста», — вважає Балінський.