Переговори європейських лідерів щодо використання заморожених російських активів для підтримки України привели до мінімального компромісу. Після того, як Бельгія, яка висловлювала сумніви щодо законності доступу до цих коштів, заявила, що більше не стоятиме на заваді, Європейська комісія отримала доручення розглянути варіанти та підготувати відповідний правовий документ.
Важливий перший крок чи зайва обережність?
Початок
Принаймні перший крок зроблено, з радістю повідомляє італійська газета Corriere della Sera:
«Ніхто не очікував, що вчорашні переговори приведуть до угоди про репараційний кредит для Києва, який має фінансуватися за рахунок заморожених активів Центрального банку Росії, але ніхто також не очікував тупикової ситуації, яка склалася наприкінці саміту ЄС. ... На думку бельгійського прем’єр-міністра Барта Де Вевера, не було адекватної відповіді на юридичні сумніви та вимоги щодо гарантій, висунуті Бельгією. ... Тому для нас це має бути наполовину повною склянкою. Бельгія не наклала вето на пропозицію, а лише вимагала ясності. Таке бажання висловили й інші держави-члени, а також Європейський центральний банк, які побоюються за репутацію євро».
Ближче, ніж будь-коли
Rzeczpospolita (Польща) сподівається на прорив у питанні використання заморожених російських коштів:
«Лідери ЄС ніколи не були так близькі до передачі Україні заморожених у Брюсселі активів Центрального банку Росії. Ці гроші дозволять українцям воювати ще три роки. ... Однак донедавна Німеччина і Франція чинили опір тиску – переважно Польщі та країн Балтії – щодо використання цих коштів. Вони побоювалися, що конфіскація російських коштів посіє паніку серед інших великих інвесторів з-поза меж ЄС, які мають тут фінансові активи, і спричинить кризу в єврозоні, а це підірве довіру до єдиної валюти».
Хто не ризикує, той не виграє – це стосується й цінностей
Der Spiegel (Німеччина) вважає, що побоювання щодо репутації Європи як хорошого місця для інвестицій перебільшені:
«Своїм планом допомоги Україні Європа дала би зрозуміти, що вона є оазою етичної надійності в новому глобальному економічному порядку, в якому дедалі більше панує закон джунглів. Уряди країн ЄС могли би показати світові, що моральність для них цінніша за сумнівні угоди за будь-яку ціну. У непевні часи це можна перетворити на локальну перевагу. Зрештою, європейці надіслали би важливий сигнал: Росія, а також США, мали би визнати, що Європа готова ризикувати заради своїх цінностей та інтересів. ЄС знову утвердився би як гравець на світовій арені».
Потрібні нові джерела фінансування
Фінська Helsingin Sanomat сподівається, що заморожені кошти будуть швидко розблоковані:
«Країни ЄС мають фінансові ресурси та політичну волю для підтримки України, але продовження цієї підтримки є невизначеним у довгостроковій перспективі. Військова допомога Україні була значно скорочена, а США змушують європейські країни платити за поставки зброї. ... Війна виявляється дорогою для Європи. Для підтримки України потрібні нові фінансові рішення, тому необхідно терміново розморозити російські кошти для України».
Оригінал дивіться тут.