НІАГАРА, Онтаріо – Позолочене тло зустрічі міністрів закордонних справ країн «Великої сімки» в Канаді, яка завершилася в середу, різко контрастував із суворою реальністю, з якою стикається Україна: жорстокою зимою з постійними відключеннями електроенергії та війною, кінця якій не видно.
Міністри виступили з єдиною позицією щодо засудження Москви та нових санкцій проти неї, але головне питання – конкретна нова підтримка від США – залишилося відкритим, і це вкотре засвідчило неоднозначний підхід адміністрації Трампа.
В остаточній спільній заяві «Велика сімка» розлого підтвердила «непохитну підтримку» Києва та пообіцяла «збільшити економічну ціну для Росії».
Але міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловився чіткіше: «Нам потрібна підтримка наших партнерів, щоб пережити дуже важку, дуже сувору зиму».
Енергетична криза і реалістична оцінка Рубіо
Найгостріша проблема – удари Росії по енергетиці України, яку вона хоче занурити в темряву і холод.
Державний секретар США Марко Рубіо дав відверту й тверезу оцінку цього виклику.
«Думаю, що Київ, наприклад, від 50 до 60% доби без електроенергії, — сказав він кореспонденту Kyiv Post. – Очевидно, що частина стратегії Росії полягає в тому, щоб зламати моральний дух українців і їхню волю до боротьби. Ось чому ми ведемо з ними переговори про оборонну зброю, щоб захистити їхню енергосистему».
Однак Рубіо нічого не сказав про нові фінансові зобов’язання щодо відновлення, на відміну від інших союзників – таких, як Велика Британія та Канада, які оголосили конкретну підтримку українській енергетиці.
«Зрештою, якщо це обладнання буде знищене за тиждень після того, як його встановлять, це залишиться проблемою, і так було останні два-три роки», — пояснив Рубіо.
Втома від санкцій і гамбіт «тіньового флоту»
Щодо економічного фронту, панувала думка, що легких цілей більше немає. На запитання Kyiv Post, чи можна очікувати від США нових санкцій проти Росії, Рубіо відповів прямо: «З нашого боку вже мало чого залишилося санкціонувати. Ми вже вжили заходів проти їхніх основних нафтових компаній, чого всі й вимагали».
Отже, основна увага перейшла на забезпечення виконання санкцій. У спільній заяві G7 було схвалено роботу оперативної групи «Тіньовий флот», яка займається боротьбою з незареєстрованими суднами, що транспортують російську нафту.
Тут Рубіо вказав на Європу: «Я вважаю, що європейці можуть щось зробити з цим тіньовим флотом, оскільки багато цих суден ходять у районах, набагато ближчих до них».
Міністри G7 також підтвердили свою зацікавленість у «використанні заморожених російських суверенних активів», що є складним юридичним і політичним питанням.
Тут Рубіо ухилився, сказавши, що міністр фінансів США займається цим питанням, обережно ставлячись до «непередбачених наслідків», але визнаючи тиск з боку Європи.
Парадокс миру
Мабуть, найістотніша розбіжність між риторикою союзників і реальністю полягає в шляху досягнення миру.
Міністри G7 закликали до «негайного припинення вогню» і погодилися, що «відправною точкою для переговорів повинна бути нинішня лінія зіткнення».
Однак міністр Рубіо вказав на чітке бачення намірів Москви.
«Ну, ми можемо судити лише з того, що бачим», – сказав він пізніше журналістам. – Думаю, вони чітко заявили, чого хочуть – вони хочуть усю решту Донеччини. А українці, очевидно, на це не погодяться».
З огляду на те, що Росія, хоча й ціною величезних втрат, але все ж досягає успіхів на Донеччині й твердо стоїть на своїх максималістських вимогах, Рубіо сказав: «Ми маємо зробити висновок, що Росія таки не хоче миру».
Ця відверта оцінка підкреслює складність «непередбачуваних» і часто «непослідовних» зусиль президента Дональда Трампа з досягнення мирної угоди, які неодноразово створювали напругу всередині альянсу.
Міністри G7 поїхали з Ніагари з рішучою, єдиною заявою проти російської агресії та новим раундом санкцій з боку Канади, але водночас із розчаруванням: санкції вичерпуються, військова допомога знищується, а ворог все ще не бажає вести переговори.
Союзники роблять усе, що можуть, але чіткого шляху до вирішального результату – чи навіть стабільних переговорів – досі не видно.