Телефонну розмова, яку міністр фінансів США Скотт Бессент мав із прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко мав у вівторок, і яку обидві сторони назвали «змістовною і перспективною», підкреслила прагнення президента Дональда Трампа до встановлення «тривалого миру» в Україні. Йшлося, зокрема, про останні санкції адміністрації проти російських нафтових гігантів і діяльність американо-українського фонду реконструкції.
Бессент охарактеризував останні заходи адміністрації, спрямовані проти «Лукойлу» і «Роснєфті» як частину «сміливого, рішучого лідерства» Трампа.
Він також наголосив на необхідності підтримання темпів реформ і боротьби з корупцією в Україні, назвавши їх необхідними для забезпечення довгострокової економічної стабільності.
Свириденко, зі свого боку, привітала останні санкції, назвавши їх «дієвим засобом» скорочення доходів, які фінансують війну Росії.
Вона також зазначила, що Американо-український інвестиційний фонд відновлення «швидко стає ефективним інструментом» для мобілізації американського капіталу, а призначення Alvarez & Marsal дозволяє фонду перейти до «вирішальної стадії».
Наступні кроки, за її словами, полягають у визначенні пріоритетних проєктів і «перетворенні зобов’язань на конкретні результати».
Свириденко наголосила на пріоритетності енергетичної безпеки, сказавши Бессенту, що розширення можливостей України купувати американський скраплений природний газ сприятиме задоволенню внутрішніх потреб і «загальній енергетичній безпеці» Європи і назвала енергетичну незалежність «стратегічним щитом».
Вона також наголосила на важливості збереження ключових механізмів підтримки Світового банку для забезпечення наступної програми МВФ для України та прискорення її ініціативи щодо репараційного кредиту.
У своїх коментарях Бессент і Свириденко представили цю розмову як частину спільних зусиль США та України, підкріплених їхніми президентами, спрямованих на досягнення «справедливого і тривалого миру».
OFAC накладає санкції на американського адвоката, пов’язаного з олігархами
Тим часом Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів (OFAC) оголосило про укладення угоди на суму 1 092 000 доларів з американським адвокатом, вказаним лише як «US Person-1», за управління сімейним трастом підсанкційного російського олігарха, що базується в США, та 122 очевидні порушення санкцій у період з 2018 по 2022 рік.
Міністерство фінансів заявило, що дії адвоката дозволили олігарху зберегти вплив над трастом навіть після того, як його внесли до санкційного списку.
Управління підкреслило, що тепер виконання санкцій регулюється принципом «сутності над формою», особливо в тих випадках, коли юридичні структури, такі як трасти, можуть маскувати реальний контроль.
Адвокат з питань санкцій Алекс Фесенко назвав цю угоду «сигналом тривоги».
«Складні юридичні структури не захищають громадян США, коли особа, на яку накладено санкції, все ще чинить прихований вплив, – написав Фесенко в соцмережі. – OFAC сигналізує, що дотримання вимог – це не просто відмітка в графі, а розуміння економічної реальності».
На Капітолійському пагорбі терпіння вичерпується
Жорсткі заяви супроводжувалися дедалі сильнішим роздратуванням у Конгресі, де законодавці тиснуть на Білий дім, щоб той схвалив їхні санкції проти Росії.
На слуханннях у підкомітеті Сенату з питань асигнувань, які відбулись у вівторок, сенатор Джон Кеннеді (республіканець від Луїзіани) накинувся на торгового представника США Джеймісона Ґріра з приводу затримки законопроєкту Грема про санкції. «Чому адміністрація не дала нам зеленого світла для ухвалення законопроекту?» – запитав Кеннеді.
Ґрір відповів, що адміністрація «теоретично» підтримує цей законопроєкт і надала сенатору Ліндсі Ґрему (республіканцю від Південної Кароліни) технічну допомогу під час внутрішнього обговорення.
Але він визнав, що «переадресує це запитання Білому дому, щоб з’ясувати, що відбувається».
Кеннеді не приховував свого розчарування: «Багато з нас стурбовані ситуацією в Україні та необхідністю зупинити Росію», – сказав він, закликаючи адміністрацію або дати зелене світло законопроєкту, або запропонувати план Б.
У контексті політики Вашингтона щодо України чиновники продовжують наголошувати, що дипломатія прискорюється, і що посилюються практичні заходи, бо час спливає.
Але справжнім сигналом була не дипломатична ініціатива і навіть не покарання адвоката, який ухилявся від санкцій, а напружена атмосфера між Білим домом і Капітолійським пагорбом.
Поки адміністрація рекламує своє «сміливе, рішуче лідерство» у боротьбі з російськими нафтовими гігантами, Конгрес вимагає законодавчої підтримки.
Застряглий законопроєкт Грема є свідченням постійної боротьби за темпи і стратегію. Послання з Капітолійського пагорба просте: виконавча влада може рухати важелі санкцій і дипломатії, але без законодавчої підтримки вся політика може виглядати як ходіння по канату — за один невдалий крок від великого падіння.
Наразі, поки Бессент керує дипломатією та правозастосуванням у Міністерстві фінансів, Конгрес заглядає йому через плече, чекаючи, який наступний хід зробить Білий дім.