Програє не Київ, а Москва: сенатори закликають США посилити підтримку України

Провідні законодавці США наголошують, що Україна, яка чинить опір, стримує Росію. Вони закликали Конгрес посилити підтримку України, щоб забезпечити її довгострокову стратегічну перевагу.

Лідери обох партій у Сенаті США заявляють: Росія зазнає невдачі в Україні, і Сполучені Штати не мають права на зволікання.

В авторській колонці, опублікованій у понеділок у The Washington Post, сенатори Джин Шахін (демократка від Нью-Гемпширу), заступниця голови Комітету Сенату з міжнародних відносин, і Мітч Макконнелл (республіканець від Кентуккі), найтриваліший за часом колишній лідер республіканців у Сенаті, зазначили, що Україна неодноразово перевершувала очікування, тоді як Москва вже заплатила величезну військову, економічну та людську ціну.

«Київ не програє, а Москва не перемагає», — написали сенатори, додавши, що «США мають відповісти на рішучі дії України чіткими й конкретними рішеннями».

Колонку опублікували напередодні четвертої річниці повномасштабної війни, на тлі посилення дискусій у Вашингтоні щодо масштабів, строків і стратегічного напряму військової та економічної допомоги США.

Один зі старших помічників сенатора, який спілкувався з Kyiv Post на умовах анонімності, охарактеризував цю колонку як «свідомий крок із метою надіслати адміністрації чіткий двопартійний сигнал: подальша підтримка України — це не питання вибору, а стратегічна необхідність».

Він також додав: «Подаючи це водночас як безпековий імператив і як питання довіри до США, лідери Сенату намагаються сформувати в Конгресі імпульс для швидких і рішучих дій».

Стратегія Путіна: виснаження, а не перемога

Автори колонци зазначають, що президент Росії Владімір Путін робить ставку не на успіхи на полі бою, а на стратегію виснаження.

Москві не вдалося захопити Київ, закріпити контроль над ключовими південними містами чи домінувати на сході України — і все це ціною  колосальних людських і матеріальних втрат.

Сенатори зазначили, що Росія втратила близько третини свого стратегічного бомбардувального флоту, а також понад один мільйон військових і особового складу.

Доходи Росії від нафти й газу скоротилися більш ніж на 30 відсотків, а приблизно чверть російських компаній уже збанкрутували або перебувають під загрозою банкрутства.

Українські сили, натомість, продемонстрували помітну стійкість — попри затримки з постачанням передового озброєння зі США та від союзників.

«Путін намагається виснажити Захід і перевірити нашу рішучість», — заявив високопоставлений помічник республіканців, обізнаний зі стратегією Сенату у сфері оборони.

«Ці сенатори нагадують своїм колегам, що Росія розраховує на втому Заходу, але у США є всі інструменти, щоб цьому завадити», — сказав співрозмовник у коментарі для Kyiv Post.

Уроки американської нерішучості

У колонці критикують підхід США на початковому етапі війни. Тоді Київ просив винищувачі, далекобійне озброєння та системи ППО — однак Вашингтон здебільшого не поспішав з рішеннями.Сенатори стверджують, що своєчасна й масштабна допомога могла б схилити шальки терезів на користь України та скоротити тривалість конфлікту.

«Цілком імовірно, що українці могли б досягти вирішальної перемоги й стійкого миру, якби їм просто надали винищувачі, системи ППО та далекобійне озброєння тоді, коли вони вперше про це просили», — йдеться в колонці.

Старший помічник демократів назвав цю публікацію «жорсткою критикою надмірної обережності, яка визначала початкову допомогу США, — і попередженням про те, що політики не можуть повторювати цих помилок».

Він також додав: «Це сигнал для Капітолійського пагорба, що двопартійна єдність щодо України можлива — і необхідна, якщо ми хочемо визначати хід подій, а не лише реагувати на наслідки».

Чому підтримка США важлива

У колонці наголошується, що підтримка США для України важлива не лише з огляду на ситуацію на полі бою, а й як стратегічна інвестиція в довгострокову безпеку.

Посилення оборонних спроможностей України зміцнює європейських союзників, підкріплює демократичне врядування та підтримує оборонно-промислову базу США.

Сенатори також назвали конкретні інструменти Конгресу для тиску на Росію: посилення санкцій, обмеження підтримки Москви з боку Китаю та використання заморожених російських активів для відбудови й оборони України.

Крім того, вони закликали розширити Ukraine Security Assistance Initiative, яка фінансує оборонні потреби України, а також виробничі можливості оборонної промисловості США.

Старший помічник сенатора в офісі республіканців заявив у коментарі для Kyiv Post:

«Інвестиції в Україну — це не благодійність, а стратегія. Вони зміцнюють позиції США у світі, підтримують європейських союзників і гарантують, що наша оборонна промисловість здатна реагувати як на нинішні, так і на майбутні загрози».

Рідкісний момент двопартійної єдності

Колонка є рідкісним прикладом помітної двопартійної співпраці у формуванні зовнішньополітичних меседжів.

Джин Шахін і Мітч Макконнелл застерігають, що відмова від підтримки України — або погодження з російськими здобутками, яких Москва не спромоглася досягти військовим шляхом, — не принесе тривалого миру. Вони розглядають підтримку України з боку США як ширшу інвестицію в глобальну безпеку, стабільність у Європі та оборонно-промислову базу США.

Лідери Комітету Сенату з міжнародних відносин — представники протилежних політичних таборів — об’єдналися, щоб дати сигнал: підтримка України виходить за межі партійної політики, а відмова від подальшої підтримки Києва матиме серйозні наслідки для довіри до США, безпеки Європи та міжнародного порядку, заснованого на правилах.

«Рідко можна побачити, щоб сенатори такого рівня й з такими ідеологічними розбіжностями публікували спільну колонку з такого нагального питання», — сказав старший помічник демократів у Сенаті. «Це свідомий крок, покликаний запобігти вакууму політики у Вашингтоні й чітко дати зрозуміти: шлях уперед — це підтримка, а не відступ».

Для американських політиків посил очевидний: збереження — а за потреби й посилення — підтримки України стосується не лише поточного конфлікту. Йдеться про формування балансу сил у Європі, стримування майбутньої російської агресії та про чіткий сигнал глобальним конкурентам, що США залишаються надійним партнером.

Як прямо зазначають Джин Шахін і Мітч Макконнелл, ціна бездіяльності вища за ціну підтримки — і Вашингтон більше не може дозволити собі зволікати.