Державний секретар США Марко Рубіо зробив ретельно виважену заяву: радикальний крок адміністрації Трампа проти Венесуели – це не війна, не окупація і не повторення Іраку чи Лівії, а жорстка лінія поведінки в Західній півкулі.
Рубіо вкотре повторив аргумент: Венесуела стала центром наркотрафіку, масової міграції та підтримки супротивників США, яких фінансує її нафтова промисловість. Він неодноразово заявляв, що Росія не просто присутня у Венесуелі, а вбудована в неї, що високопоставлені чиновники в органах безпеки Венесуели мають прямі зв’язки з Москвою, і що доходи від нафти осідають у кишенях пов’язаних із Росією суб’єктів, а громадянам країни не дістається нічого.
У недільній програмі NBC Meet the Press Рубіо сказав, що Венесуела стала «оперативним центром для Ірану, Росії, Хезболли та Китаю», концентрацією ворожої сили, яку «США більше не терпітимуть у своїй півкулі».
«Цього не буде, – сказав Рубіо в програмі CBS «Face the Nation». – Ми не дозволимо, щоб така країна, як Венесуела, у нашій півкулі... була хабом для Хезболли, Ірану та всіх інших зловмисних сил у світі».
Нафта як важіль впливу – не окупація
На наполегливі запитання кореспондента NBC про заяву президента Дональда Трампа, який сказав, що США будуть «управляти» Венесуелою, Рубіо відповів: «Це не управління країною. Це управління політикою».
Ця політика, за його словами, залежить від нафти – не тому, що вона потрібна США, а тому, що на ній тримається режим.
Окрім того, питання нафти невіддільне від ширшої ресурсної стратегії Росії. «Чому Росії потрібна їхня нафта? Вони ж навіть не на цьому континенті», – сказав Рубіо, наголосивши, що дозвіл пов’язаним із Росією структурам отримувати прибутки від венесуельської нафти відображає стратегію Москви в інших регіонах – викачувати ресурси, залишаючи після себе нестабільність.
За словами Рубіо, «зруйнований», «занепалий» і «розграбований» енергетичний сектор Венесуели працює лише частину своєї потужності, збагачуючи невелике коло еліт і іноземних посередників.
«Людям не дістається нічого з цих грошей від нафти», – сказав він на CBS. – Усе крадуть ті, хто там, нагорі».
Відповідь адміністрації США – це те, що Рубіо неодноразово називав нафтовим «карантином»: санкціонована судом конфіскація підсанкційних суден, яку здійснюють військово-морські сили та берегова охорона США.
«Ми звертаємося до суду, отримуємо ордер і конфіскуємо судна, – сказав він в ефірі NBC. – Це надзвичайний важіль – неймовірний, руйнівний важіль, який ми будемо використовувати доти, поки не побачимо необхідних змін» – у тому числі, за його словами, припинення доступу Росії до венесуельських нафтових потоків.
Він пояснив, що карантин покликаний запобігти продажу нафти з великими знижками пов’язаним з Росією посередникам та іншим підсанкційним покупцям, які, за його словами, наживаються на катастрофічному становищі венесуельської інфраструктури.
Рубіо наголосив, що карантин є законним, цілеспрямованим і умовним – це не конфіскація нафтових родовищ Венесуели чи захоплення американською промисловістю.
«Нам не потрібна венесуельська нафта, – сказав він в ефірі NBC. – Але ми не дозволимо, щоб нафтову промисловість Венесуели контролювали вороги США».
Не війна, а правоохоронні заходи
Рубіо однозначно заперечив, що США ведуть війну з Венесуелою.
«Це не війна проти країни, – сказав він. – Ми ведемо війну проти організацій, що займаються наркотрафіком».
Однак він підкреслив, що наркотрафік – це лише частина загрози. В ефірі NBC він заявив, що Венесуела також стала сприятливим середовищем для політичної та економічної діяльності Росії в регіоні під захистом скомпрометованих правоохоронних органів і з фінансуванням за рахунок незаконних доходів від нафти.
В усіх трьох інтерв’ю Рубіо підкреслив, що операція, яка призвела до арешту Ніколаса Мадуро, була правоохоронною місією, проведеною на підставі давніх звинувачень США, а військова підтримка була суворо обмежена захистом групи, що здійснювала арешт.
«Це була правоохоронна функція, – заявив Рубіо. – Це був арешт наркоторговця. Йому пред’явили звинувачення, зачитали його права і вивезли його з країни».
Він визнав, що американські війська на короткий час увійшли до Венесуели для виконання операції, але сказав, що на її території немає американських військ і не відбувається військова окупація.
«Всім відомо, що вони перебували на території країни близько двох годин, От і все», – підкреслив Рубіо на каналі CBS і додав: «Президент завжди залишає за собою право вибору. Він не вважає за потрібне публічно виключати варіанти, які доступні США».
Чому Мадуро, а не хтось інший
Рубіо також ставили гострі запитання про те, чому операція була спрямована проти Мадуро і його дружини, а не проти інших представників влади Венесуели.
«Першим у списку був чоловік, який стверджував, що є президентом країни, ким він не був», – сказав Рубіо, назвавши арешт Мадуро «однією з найсміливіших, найскладніших і найвитонченіших місій, які США проводили за дуже довгий час». Він зазначив, що Мадуро був затриманий і вивезений без жодних втрат з боку американців.
«Ви питаєте мене, чому ми не зробили це одночасно в п’яти інших місцях? – сказав Рубіо. – Це абсурд». Він недвозначно заявив, що інші злочинці залишаються в списку розшукуваних, і що відповідні дії щодо них обмежуються не відсутністю наміру, а оперативними реаліями.
Робота з існуючою владою
Щодо демократії та управління, Рубіо висловився досить обережно.
Він підтвердив свою повагу до лідерів опозиції Марії Коріни Мачадо та Едмундо Ґонсалеса, які, на його думку, перемогли на виборах 2024 року, але, зауважив, що вони не контролюють військо, поліцію та інфраструктуру.
«Тут потрібно бути реалістами, – сказав Рубіо в ефірі CBS. – Ця система чавізму існує вже 15 чи 16 років... Такі речі вимагають часу. Це процес».
За його словами, США будуть оцінювати керівництво Венесуели після Мадуро не за публічною риторикою, а за діями – особливо в питаннях наркотиків, банд, міграції та іноземного впливу.
«Ми будемо оцінювати все за тим, що і як вони роблять, а не за тим, що вони говорять на публіці», – сказав Рубіо в ефірі ABC.
Одним із найбільш чітких критеріїв, за його словами, буде те, чи позбавлять Росію ( як і Хезболлу та Іран) її привілейованої позиції в секторах безпеки та енергетики Венесуели. Тут риторики буде недостатньо – значення матиме лише очевидне обмеження російського впливу.
Попередження для півкулі
У своїх інтерв’ю Рубіо постійно виходив за рамки Венесуели, яка, за його словами, є тестом на те, чи буде Вашингтон дотримуватися червоних ліній у відносинах зі своїми сусідами і чи дозволятиме державам-суперницям безкарно діяти поблизу берегів США.
«Це Західна півкуля, – сказав Рубіо в ефірі NBC. – Ми не дозволимо Західній півкулі стати базою для дій супротивників, конкурентів і суперників США».
Багато уваги він приділив Кубі, розвідка якої, за його словами, глибоко вкорінена в апараті внутрішньої безпеки Венесуели, і яка тримала Мадуро при владі та взагалі в живих.
«Ті, хто, так би мовити, колонізували [Венесуелу ] ... – це кубинці», – сказав Рубіо, зазначивши, що Мадуро охороняли кубинські силовики.
На запитання, чи може Куба стати наступною, Рубіо відмовився прогнозувати майбутні дії, але не залишив сумнівів щодо позиції адміністрації: «Думаю, у них великі проблеми. Так».
Не обіцянки, а тиск
Рубіо завершив своє недільне медійне турне рефреном: вплив, а не слова, тиск, а не обіцянки.
«Якщо наркотики припиняться, якщо будуть зроблені зміни, якщо Іран буде вигнаний, тоді й будемо про це судити, – сказав він у програмі ABC «This Week». – Якщо ні, то карантин залишиться, а тиск посилиться. Ми зберігаємо всі варіанти, які мали раніше, і надалі будемо використовувати цей вплив».
Рубіо постійно ставив Венесуелу в глобальний контекст. За його словами, США бачать, як супротивники «викачують ресурси з Африки, з усіх інших континентів, і не дозволять робити це в Західній півкулі. За президентства Трампа цього не буде».
За словами Рубіо, Венесуела вже не просто держава-банкрот на порозі Америки, а полігон для більш рішучої доктрини Західної півкулі, де США більше не терпітимуть ворожі сили, які збагачуються і проєктують свій вплив.