У середу адміністрація Трампа оголосила, що США вийдуть з 66 міжнародних організацій, у тому числі з Науково-технічного центру зі штаб-квартирою в Україні — ключової організації у запобіганні розповсюдженню ядерної зброї — та кількох основних кліматичних органів. На думку критиків, цей крок може на десятиліття змінити глобальну безпеку та кліматичні зусилля.
Це є найбільш масштабним виходом США з багатосторонніх інституцій в сучасній історії, що свідчить про зовнішню політику, яка все більше визначається вибірковим залученням та пріоритетами «Америка перш за все».
«Більше ні крові, ні поту, ні золота»
Державний секретар Марко Рубіо заявив, що цей крок потрібно було зробити вже давно – припинити фінансування США «зайвих, неефективних або шкідливих» міжнародних організацій.
«Президент Трамп чітко заявив: більше не можна допускати, щоб ці інституції отримували кров, піт і золото американського народу, не даючи нічого натомість, – сказав Рубіо. – Ми не будемо продовжувати витрачати наші ресурси й дипломатичний капітал на участь в інституціях, які не мають відношення до наших інтересів або суперечать їм».
Адміністрація підкреслила, що вихід з цих організацій – не повна відмова від мультилатералізму, а «розсудлива і цілеспрямована» переорієнтація з ідеологічних або неефективних ініціативами на пріоритети впливу США.
Науково-технічний центр в Україні: стратегічний вихід
Одним з найважливіших є вихід з Науково-технічного центру в Україні.
Цей центр, заснований у 1990-х роках за підтримки США, був важливим механізмом для забезпечення безпеки ядерних і біологічних матеріалів у пострадянських державах і запобігання розробці ядерної зброї в Україні.
Високопоставлений західний чиновник сказав Kyiv Post на умовах анонімності, що вихід США з цього міжнародного органу ставить європейську і глобальну ядерну безпеку під реальну загрозу:
«Науково-технічний центр протягом десятиліть був наріжним каменем регіональної та глобальної ядерної безпеки. Вихід США може призвести до зниження рівня безпеки чутливих матеріалів і створити небезпечний прецедент для інших країн».
Інший високопоставлений західний дипломат сказав: «Це не просто символічний крок – існують реальні, відчутні ризики. США довгий час були стрижнем цих зусиль з нерозповсюдження, і їхній вихід залишає вакуум, який буде важко заповнити».
Експерти зазначають, що Центр забезпечує реалізацію програм навчання, моніторингу, нагляду за нерозповсюдженням ядерної зброї та утилізації ядерних відходів.
Без прямої участі США ці програми можуть стикнутися з дефіцитом фінансування, а зменшення нагляду та уповільнення реагування на потенційні загрози розповсюдження можуть підбадьорити недобросовісних гравців.
«Зараз ми покладаємося на інші країни, щоб вони заповнили прогалину, і це не та позиція, в якій хтось хотів би опинитися», – сказав один з чиновників.
Вихід також має геополітичні наслідки, сигналізуючи Росії та іншим регіональним акторам, що зобов’язання США щодо програм ядерної безпеки в Східній Європі стають все більш вибірковими.
Аналітики попереджають, що це може послабити структури стримування та ускладнити планування європейської безпеки.
Наслідки для клімату та глобального здоров’я
США також вийдуть із ключових ініціатив, спрямованих на боротьбу зі змінами клімату, зокрема з Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Міжурядової групи з питань зміни клімату (IPCC), Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії, Групи ООН з питань океанів та Групи ООН з питань водних ресурсів.
Експерти попереджають, що вихід з цих ініціатив може уповільнити міжнародні дії щодо боротьби зі зміною клімату та ізолювати США від поточних переговорів щодо чистої енергії та клімату.
У відповідь Інститут SEEC (Коаліція енергії та довкілля – ред.) видав заяву, в якій наголосив, що глобальні кліматичні дії триватимуть попри вихід США:
«Зміни клімату – це реальність. Американці та люди в усьому світі відчувають її прискорений вплив, і жодне політичне рішення не може змінити цього факту», – заявив Інститут.
«Вихід із цих угод не тільки не захищає інтереси Америки, а й позбавляє нас місця за столом міжнародних переговорів, – наголосив Інститут у заяві, наданій Kyiv Post. – На Кліматичній конференції у Бразилії ми чітко почули, що світ рухається вперед, вживаючи рішучих заходів, які дозволять йому скористатися економічними можливостями низьковуглецевого майбутнього – з США чи без них. Сьогоднішні дії лише збільшують ймовірність того, що ми залишимося позаду».
США історично відігравали провідну роль у кліматичній дипломатії, починаючи з затвердження Сенатом відповідної резолюції ООН у 1992 році.
Аналітики вважають, що США ризикують поступитися технологічним та економічним лідерством у сфері низьковуглецевої енергетики.
Стратегічне перегрупування чи ізоляція?
Високопоставлені західні чиновники підкреслили, що вихід із угоди свідчить про вибірковий підхід до мультилатералізму, який ставить інтереси США понад глобальну координацію:
«Інші країни помітять, що США вибирають свої зобов’язання. Це підриває довіру та ускладнює співпрацю в усіх сферах, від клімату до ядерної безпеки», — сказав один дипломат.
Усім виконавчим департаментам і агентствам було доручено «якнайшвидше» реалізувати вихід, але там визнають логістичну складність цього процесу.
Як для союзників, так і для супротивників, повідомлення є чітким: Вашингтон продовжуватиме брати участь у міжнародній діяльності лише тоді, коли бачитиме пряму стратегічну вигоду, відмовляючись від інституцій, які він вважає неефективними, ідеологічними або такими, що суперечать суверенітету США.
Оскільки Вашингтон виходить з інститутів, які довгий час були основою ядерної безпеки, кліматичної співпраці та глобального управління, переорієнтуватися змушені як союзники, так і суперники.
Для США це означає, що міжнародна взаємодія буде продовжуватися лише на американських умовах, а наслідки – для нерозповсюдження, кліматичного лідерства та дипломатичної авторитетності – можуть проявлятися протягом багатьох років.