Україна була однією з головних тем візиту міністра закордонних справ Німеччини Йогана Вадефуля до Вашингтона на початку цього тижня, але не єдиною.
Війна Росії проти України стає дедалі менш передбачуваною, а занепокоєння в Європі посилюється. Саме тому Берлін хотів безпосередньо з’ясувати, чи США й надалі готові твердо стояти на боці Києва.
Візит відбувся лише за кілька днів після того, як канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав Європу «підвищити ціну війни в Україні», аби змусити Росію погодитися на припинення вогню. Це прозвучало як сигнал, що терпіння Берліна війни добігає кінця.
За словами посадовців, обізнаних із перебігом переговорів, зустріч Йогана Вадефуля з державним секретарем США Марко Рубіо почалася з теми України. Це відображає побоювання Німеччини, що на тлі перенасиченого міжнародного порядку денного війна може відійти на другий план.
В офіційному повідомленні Державний департамент США зазначив, що Рубіо і Вадефуль обговорили «просування зусиль, спрямованих на досягнення миру між Росією та Україною», а також підтвердили зобов’язання НАТО щодо колективної оборони.
Публічно обидві сторони наголошували на єдності. Водночас, за словами європейських посадовців, дата візиту була обрана невипадково.
«Це був не просто протокольний візит», — сказав високопосадовець однієї із західних країн. «З огляду на все, що відбувається, союзникам потрібні запевнення, що курс Вашингтона не змінюється».
Після переговорів Вадефуль, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що обидва уряди й надалі дотримуються зобов’язань за статтею 5 НАТО. Він додав, що в «період невизначеності та криз» цей принцип має особливе значення. Ці слова адресувалися насамперед Москві, але водночас були сигналом і для союзників, які дедалі більше стурбовані ситуацією.
Партнерство під тиском нових викликів
У дописі в соцмережах Рубіо назвав цю зустріч підтвердженням важливості партнерства між США та Німеччиною у вирішенні спільних викликів — зокрема щодо України, Ірану, Венесуели та безпеки ланцюгів постачання.
Вадефуль у відповідь подякував Рубіо за «довірливий і змістовний обмін думками», наголосивши, що Європі потрібні надійні партнери у Вашингтоні — так само як і США потрібна Європа.
Про Україну він написав: «Наша відданість Україні є вирішальною. Німеччина та США підтримують українок і українців, які борються за демократію і свободу. Наша мета — тривалий, стійкий мир із гарантіями безпеки».
Водночас цей візит також показав, наскільки сильно змінилися відносини між союзниками.
За мірками минулих років програма візиту була доволі стислою: близько 30 хвилин із Рубіо, коротка зустріч із президентом Світового банку Аджаєм Бангою — і далі до Нью-Йорка на переговори з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем.
«Доступ до ключових контактів став складнішим, а очікування — нижчими», — сказав один із європейських дипломатів. «Ця поїздка була радше не про домовленості, а про те, щоб підтримувати зв’язок».
Зупинка в Нью-Йорку також була невипадковою. Вадефуль вирушив туди потягом на зустріч із керівництвом ООН після того, як Вашингтон оголосив про вихід із 66 міжнародних організацій. Багато з них пов’язані із системою ООН і з міжнародним порядком, заснованим на правилах, який Німеччина давно відстоює.
Гренландія: Берлін окреслює межі
Найгостріші розбіжності проявилися щодо Гренландії. На тлі того, що президент Дональд Трамп знову натякнув, що арктичний острів має перейти під контроль США, Вадефуль під час візиту до Вашингтона вирішив чітко — і публічно — озвучити позицію Німеччини.
«Ми зможемо посилити безпеку в Північній Атлантиці лише тоді, коли діятимемо разом — у солідарності та єдності», — сказав він журналістам.
«Що стосується Гренландії та Данії, то це справа Гренландії й Данії — і народу Гренландії — ухвалювати рішення», — сказав він.
Ці заяви пролунали на тлі зростаючого занепокоєння в Європі, що протистояння навколо Гренландії може стати випробуванням для єдності НАТО.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен попередила, що американське захоплення острова фактично означало б кінець альянсу.
Вадефуль намагався знизити напруження, заявивши, що не очікує військових дій з боку США, і привітав заплановані американо-данські переговори.
Він зазначив, що НАТО вже розробляє конкретні плани з безпеки в Арктиці, які згодом обговорюватимуть із Вашингтоном.
«Для Німеччини йдеться не лише про Гренландію», — сказав Kyiv Post високопосадовець із західного безпекового середовища. «Йдеться про те, чи й надалі мають значення кордони та суверенітет — навіть серед союзників».
Очікується, що цього тижня напруга навколо теми зростатиме.
У середу Марко Рубіо має зустрітися в Держдепартаменті з міністром закордонних справ Данії Ларсом Лекке Расмуссеном і міністеркою закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт. Європейські дипломати кажуть, що уважно стежитимуть за перебігом цих переговорів.
Підтримка Конгресу
Поки між союзниками зростає напруга, Конгрес США намагається заспокоїти Данію.
Наприкінці цього тижня до Копенгагена вирушить двопартійна делегація на чолі з сенатором Крісом Кунсом (демократ від штату Делавер). До складу делегації також входить сенатор Том Тілліс (республіканець від Північної Кароліни). Вони планують зустрітися з данськими та гренландськими лідерами.
Сенаторка Джин Шахін — провідна демократка з питань зовнішньої політики та учасниця делегації — заявила, що мета поїздки полягає в тому, щоб підтвердити «непохитний союз Америки з Данією» та її відданість НАТО.
«На тлі нових загроз з боку Росії та Китаю в Арктиці США мають протистояти цим викликам разом із союзниками по НАТО, зокрема з Данією», — написала вона в соцмережах.
Для Данії та Гренландії ця поїздка стала своєрідною відповіддю на дестабілізуючу риторику.
«Берлін заспокоює те, що Конгрес і далі бачить себе гарантом НАТО», — сказав один із західних дипломатів. «Зараз це дуже важливо».
Венесуела, Іран — і міжнародний порядок, заснований на правилах
Окрім європейських питань, Вадефуль і Рубіо обговорили Венесуелу та погодилися, що країна більше не повинна бути майданчиком для ворожої діяльності.
Німеччина наполягає на діях у межах міжнародного права та спільно з партнерами — а не на односторонніх рішеннях.
Щодо Ірану Вадефуль виступив за жорсткіші санкції, зокрема за розширення терористичних списків ЄС, а також закликав до солідарності з протестувальниками, які стикаються з жорстокими репресіями.
Обидві сторони підтвердили, що не можна допустити, аби Іран отримав ядерну зброю, і домовилися узгоджувати відповідні кроки в межах G7.
Водночас Вадефуль обережно зазначив, що будь-які рішення США щодо застосування сили ухвалюватиме сам Вашингтон — нагадування про те, де закінчується вплив Європи.
Збереження єдності альянсу
Під час візитів до Вашингтона та Нью-Йорка Вадефуль знову наголосив на головному меседжі поїздки: Німеччина залишається залученою — навіть попри те, що трансатлантичні відносини змінюються.
«Ця поїздка була радше про те, щоб заспокоїти союзників, а не про виправлення наслідків», — сказав високопосадовець з Європи. «Логіка Берліна проста: альянс зараз під тиском, але якщо дистанціюватися, стане тільки гірше».
Німеччина робить ставку на спокійну, послідовну дипломатію та на захист правил і союзницьких домовленостей, сподіваючись, що це допоможе втримати партнерство.
Війна в Україні триває, а навколо Гренландії зростає напруга — і це стане перевіркою для трансатлантичної єдності.