Ще до того, як Дональд Трамп нарешті дозволив ставити йому запитання, присутні в залі вже знали, що він відповідатиме.
Президент США провів майже годину в прес-центрі Білого дому, розповідаючи про «365 перемог за 365 днів» (так його помічники назвали рік його президентства), гортаючи глянцевий буклет з досягненнями і задля розминки просторікуючи про НАТО, Нобелівські премії та світових лідерів, які, за його словами, завжди і всюди ставляться до нього «дуже добре».
Потім прийшла черга Гренландії. На запитання, як далеко він готовий зайти, щоб придбати арктичний острів у Данії, Трамп відповів лише двома словами, які миттєво поширилися столицями по обидва боки Атлантики: «Ви дізнаєтеся».
Кілька годин по тому літак Air Force One вилетів до Швейцарії, везучи на облавку президента, який перетворив давно забуту ідею на дипломатичну гранату і підготував ґрунт для незручного дебюту на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Попередження перед Давосом
Весь тиждень Трамп усе сильніше тиснув на європейських союзників по НАТО – погрожував ввести мита, не виключав застосування сили для захоплення Гренландії, яка, мовляв, потрібна США «для національної і навіть світової безпеки».
«У нас заплановано багато зустрічей щодо Гренландії, – сказав він наприкінці брифінгу у вівторок. – І я думаю, що все буде дуже добре».
За лаштунками реакція була набагато менш спокійною.
Один високопоставлений помічник конгресмена відверто сказав Kyiv Post на умовах анонімності, що законодавці «просто ошелешені тим, як президент плює на стабільність альянсу».
«Люди думали, що це був важіль впливу. Тепер це звучить як реальна територіальна вимога. Це не те, для чого було створено НАТО», – сказав помічник.
А один із західних дипломатів сказав: «Слова «ви дізнаєтеся» прозвучали як погроза. Ніхто не знає, чи має він на увазі мита, чи бази, чи щось набагато гірше».
«Я зробив для НАТО більше, ніж будь-хто живий чи мертвий»
Відповіді Трампа на запитання про Гренландію увінчали його тираду, в якій він знову виставив себе рятівником і покровителем НАТО.
«Я зробив для НАТО більше, ніж будь-хто інший, живий чи мертвий», – сказав він, нагадавши, що саме він змусив союзників витрачати 5% ВВП на оборону. «НАТО настільки хороше, наскільки хороші ми. Без нас НАТО не дуже сильне, – сказав він. – Ми витрачаємо [на НАТО] величезні суми грошей. Я знаю, що в разі чого ми прийдемо їм на допомогу, але сумніваюся, чи прийдуть вони на допомогу нам».
Ці слова викликали тривогу в європейських столицях, де добре відомо, що єдиним випадком в історії НАТО, коли була застосована стаття 5, були теракти 11 вересня – і тоді саме союзники поспішили на допомогу Вашингтону.
Ще один західний чиновник сказав Kyiv Post, що висловлювання Трампа «прямо підривають довіру до колективної оборони».
«Якщо президент США публічно ставить під сумнів статтю 5, при цьому вимагаючи від союзника території, це екзистенційний момент для альянсу», – сказав він.
Нобель, Макрон – і світ скарг
На брифінгу Трамп говорив не лише про Гренландію. Він дуже вороже висловився про Норвегію, заявивши, що «втратив велику повагу» до цієї країни, яка, мовляв, «контролює Нобелівську премію миру».
Потім він вкотре заявив: «Я врегулював вісім воєн. Жоден президент не врегулював жодної війни».
Потім він сказав, що його «Рада миру» може замінити ООН, яку він назвав «не дуже корисною».
Потім він сказав кілька слів про президента Франції Емманюеля Макрона та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. «Я думаю, що дуже добре ладнаю з ними. Вони стають трохи грубими, коли мене немає поруч, але коли я поруч, вони ставляться до мене дуже добре».
Потім була лекція про імміграцію, вітряки та Північне море. Вони повинні навести лад у своїх країнах. У них є дві проблеми: імміграція та енергетика», – сказав Трамп.
Гренландія – знову і знову
Впродовж брифінгу Трамп постійно повертався до теми Гренландії. Він, зокрема, заявив, що населення острова з радістю прийме американську окупацію: «Я з ними не розмовляв. Коли я з ними поговорю, вони точно будуть в захваті».
Ця заява суперечила протестам, що відбулися у Гренландії на вихідних, та різкій реакції європейських лідерів, які відкинули будь-які претензії США на цю територію.
Трампа явно не обходять політичні наслідки: на запитання, чи може НАТО розпастися через Гренландію, він відповів: «Станеться щось, що буде дуже добре для всіх. Ми знайдемо рішення, яке задовольнить і НАТО, і нас».
У цьому далеко не впевнені у Конгресі. Як сказав Kyiv Post один високопоставлений співробітник Сенату від Республіканської партії, «збентежені й стурбовані» виборці запитують сенаторів: чому Гренландія і навіть Венесуела раптом стали центральними елементами програми «Америка перш за все»?
«Вони очікували торгових суперечок і прикордонних конфліктів, – сказав співробітник. – Вони не очікували територіального протистояння з союзниками».
Задаючи тон у Давосі
Трамп сказав, що головне, про що він говоритиме в Давосі, – це «величезний успіх, якого ми досягли за один рік». Але, судячи з його дописів у в соціальних мережах і висловлювань на брифінгу, на полях форуму домінуватиме тема Гренландії.
Західні чиновники заявили, що готуються до зустрічей, на яких союзники вимагатимуть від Трампа ясності, яку він досі відмовляється надати.
«Проблема не тільки в політиці, – сказав один європейський дипломат. – Проблема в невизначеності. Ніхто не знає, що означає «ви дізнаєтеся»».
Ця провокативна фраза – типова для Трампа, який живиться увагою аудиторії, що ловить кожне його слово.
Коли президентський літак розтанув у зимовому небі, Вашингтон залишився зі знайомим запитанням, загостреним арктичними інтересами: чи це важелі впливу, чи театр, чи початковий хід в азартній грі на територію – грі, яка може переосмислити місце Америки у світі?