Раптовий сплеск суперечок навколо Гренландії суттєво змінив порядок денний Всесвітнього економічного форуму в Давосі, загрожуючи затьмарити тему війни в Україні, яка, за словами західних лідерів, і далі залишається визначальним безпековим викликом для Європи та Сполучених Штатів.
Поки заяви США щодо Гренландії домінували в заголовках і дискусіях на панельних сесіях, представники НАТО та Києва неодноразово попереджали: таке зміщення уваги ризикує зіграти прямо на руку Москві.
Дискусія про Гренландію змінює порядок денний Давоса
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив журналістам у Давосі, що Вашингтон очікує від союзників розуміння того, що «Гренландія має бути частиною Сполучених Штатів».
Він нагадав, що США придбали у Данії Американські Віргінські острови під час Першої світової війни, і додав:
«Я нагадаю всім, що Данія зберігала нейтралітет під час Першої світової війни. Вони насправді продали чимало [землі] німцям».
Ці заяви викликали різку реакцію серед європейських і канадських посадовців, які попередили, що це питання може підірвати трансатлантичну єдність.
Канада: «Ми перебуваємо в точці розлому»
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час виступу в Давосі звернув увагу на руйнування післявоєнного світового порядку та заявив, що давні уявлення про «порядок, заснований на правилах», приховували глибші нерівності.
«Ми знали, що історія про порядок, заснований на правилах, була частково фальшивою. Ми знали, що міжнародне право застосовувалося з різною суворістю залежно від того, ким був обвинувачений чи жертва», — сказав Карні.
«Ця фікція була корисною… тож ми поставили табличку у вікні. Ми брали участь у ритуалах. І здебільшого уникали вказувати на розрив між риторикою та реальністю».
Карні попередив, що цей компроміс більше не працює:
«Ця угода більше не діє. Скажу відверто: ми перебуваємо не в перехідному періоді, а в точці розлому».
Макрон: «Світ без правил»
Президент Франції Емманюель Макрон попередив, що світова система рухається до дедалі більшої нестабільності. За його словами, починається епоха, коли міжнародне право «топчуть», а замість правил дедалі частіше працює право грубої сили.«Очевидно, це дуже тривожний час», — сказав Макрон, вказавши на те, що він назвав дедалі агресивнішою зовнішньою політикою США.
Він додав, що торговельні угоди, які нав’язують під загрозою тарифів, «підривають наші експортні інтереси, вимагають максимальних поступок і відкрито мають на меті послабити та підпорядкувати Європу».
«Нам потрібна більша стабільність у цьому світі. Але ми віддаємо перевагу повазі, а не булінгу, — сказав Макрон.
«Європа — це місце, яке іноді діє надто повільно і потребує реформ, але воно передбачуване, лояльне, і там ти знаєш: правила гри — це просто верховенство права. Це хороше місце».
Відповідь країн Північної Європи та ЄС
Міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантеcсон назвала тиск США щодо Гренландії «сумним і абсолютно абсурдним».
«У нас є американський президент, який шантажує решту світу, намагаючись отримати шматок землі або купити його через погрози. Це нове дно», — сказала вона.
Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард поставила під сумнів, чи сумісна поведінка Вашингтона з логікою союзницьких відносин.
«Коли ви союзники за Північноатлантичним договором, коли десятиліттями йдете пліч-о-пліч і маєте спільну історію, погрози захопити територію, яка очевидно не продається — як-от Гренландія, — а також розмови про тарифи й інші торговельні обмеження зовсім не схожі на поведінку союзника», — сказала Лагард.
HАТО: Україну не можна відсувати на другий план
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що альянс у закритому режимі працює над тим, щоб знизити напруження навколо Гренландії, однак наголосив: це питання не має відволікати увагу від України.
«Можете бути певні: я працюю над цим питанням за лаштунками, але не можу робити це публічно», — сказав Рютте.
Він застеріг від надмірного оптимізму щодо України:
«Фокус на Україні має бути пріоритетом номер один. Це критично важливо для безпеки Європи та США».
«Якщо ми, європейці тут, у НАТО, вирішимо, що через 90 млрд євро або тому, що мирний процес начебто рухається в правильному напрямку, ми можемо забути про оборону України — не можемо. Вони потребують нашої підтримки зараз, завтра і післязавтра».
Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, коментуючи ситуацію для AFP у вівторок, назвав суперечки навколо Гренландії стратегічним відволіканням уваги.
«Усі зараз говорять про Гренландію, хоча це не є реальною загрозою для безпеки Північної Атлантики», — сказав він.
«Справжня загроза — це напад Росії на Україну, і не слід від цього відвертати увагу».
Київ: єдність має вирішальне значення
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов застеріг від завищених очікувань, водночас наголосивши на потребі зберігати стійку єдність Заходу.
«Ми рухаємось. Не можна сказати, що ось завтра наступить мир, гарантовано. Якщо хтось так говорить, це точно неправда. Але робиться дуже багато зусиль», — сказав Буданов.
«Стриманий оптимізм — це той термін, який би я використав для чіткого окреслення даної ситуації».
Буданов підкреслив, що переговори з Кремлем із позиції слабкості неможливі:
«Тому нам критично необхідна подальша єдність і допомога партнерів: від озброєння до політичного впливу громад. Чвари між партнерами лише грають на руку ворогу».
Він також попередив про зростаючу залежність Росії від Китаю:
«Що сильнішим ставав санкційний тиск, то більше Росія йшла в руки Китаю. Зараз ми бачимо фактичне поглинання Російської Федерації Китаєм».
«Так, Пекін не передав Росії жодної одиниці готового озброєння – це факт. Проте вони майстерно використовують слабкість Росії, поглинаючи її економічно та посилюючи свій політичний вплив. Росіяни це розуміють, і їм від цього боляче».