Мерц і Макрон обговорюють європейську “ядерну парасольку”

Канцлер Фрідріх Мерц підтвердив консультації з Емманюелем Макроном щодо розбудови спільної системи стримування як “європейської опори” всередині НАТО.

Вперше з моменту завершення Холодної війни європейські держави розпочали серйозні дискусії щодо формування власної системи ядерного стримування.

Як повідомляє агенція Bloomberg із посиланням на конфіденційні джерела, причиною такої радикальної зміни стратегії стало усвідомлення того, що Сполучені Штати більше не сприймаються як гарантовано надійний військовий партнер.

Європа більше не вірить у гарантії Вашингтона

На сьогодні єдиними країнами в Європі, які володіють ядерним арсеналом, є Велика Британія та Франція. Проте їхні спроможності суттєво поступаються американським: сумарно Лондон і Париж мають близько 400 розгорнутих боєголовок, тоді як США диспонують 1 670 одиницями.

На Мюнхенській безпековій конференції ця тема стала центральною. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц офіційно підтвердив, що веде переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном щодо розбудови спільного європейського механізму ядерного стримування.

“Ми не списуємо НАТО з рахунків. Навпаки, ми прагнемо створити сильну та самодостатню європейську опору всередині Альянсу”, − наголосив Мерц, закликаючи Європу адаптуватися до нової геополітичної реальності.

Скільки коштуватиме Європі створення власного щита

Створення власного ядерного щита є надзвичайно дорогим завданням. Європа вже несе колосальні витрати на переозброєння: у 2025 році сукупні оборонні бюджети країн ЄС та Британії перевищили 530 мільярдів доларів, що складає більше половини ВВП такої країни, як Польща.

Заміна американського захисту вимагатиме від європейських урядів “болісних рішень”:

  • Розробка власного арсеналу або закупівля ракет потребуватиме коштів, яких у багатьох країн просто немає.

  • Це може призвести до порушення міжнародних угод про нерозповсюдження зброї масового ураження.

  • Країни-власниці ядерної зброї мають прийняти ризик того, що захист союзників автоматично ставить під загрозу їхню власну територію.

Ядерне стримування в Європі 2026: від кого захищатимуться європейські країни

Через надзвичайну делікатність теми та ризик надіслати хибні сигнали Росії, переговори часто відбуваються у закритих двосторонніх або тристоронніх форматах.

За даними Bloomberg, рівень секретності настільки високий, що навіть деякі міністри можуть бути не поінформовані про хід консультацій, які проводяться на найвищому військовому рівні.

Найбільшу активність у цих обговореннях виявляють країни, що межують із РФ або на території яких розташовані американські військові бази. Вони відчувають безпосередню загрозу і прагнуть отримати гарантії, які не залежатимуть від політичної кон’юнктури у Вашингтоні.

Емманюель Макрон, як очікується, використає майданчик у Мюнхені, щоб офіційно запропонувати сусідам по континенту французьке ядерне стримування як основу майбутньої архітектури безпеки Європи.