«Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю». На жаль, ця свята максима не діє у світі грубої сили, хоча це сувора правда, яку Брюссель волів би ігнорувати. Зіткнувшись із безжальною кампанією російської агресії, Україна героїчно тримається — виключно завдяки стійкості народу, а не якомусь «диву лагідності».
Після понад чотирьох років жорстоких бомбардувань, десятків тисяч загиблих, викрадень дітей та виживання цивільних у сувору зиму під ударами по енергосистемі, можна було б очікувати, що лідер України отримає більше співчуття від партнерів з ЄС.
Адже вони відкрито визнали екзистенційне значення боротьби України для всієї Європи. Проте, коли він різко відреагував на Віктора Орбана через блокування критично важливого пакета допомоги від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро, підтримки було замало.
Якщо хтось і заслуговує на поблажливість за різкі висловлювання, то це Зеленський. Хоча він не безгрішний, президент країни у стані війни неабияк потерпає — і не лише від ворожих сил, а й від нібито союзників, які висувають необґрунтовані умови для своєї підтримки.
Він змушений терпіти приниження й розчарування, обмежений болісним усвідомленням того, що одна необережна фраза або крок за межі дипломатичного етикету можуть призвести до загибелі його співвітчизників.
Завзятий Орбан дав Блоку більш ніж достатньо приводів для обурення. Але замість того, щоб долати ворожість Угорщини, речники Єврокомісії дорікнули Зеленському за «неприйнятну риторику», наче святенницькі біблійні критики, що чіпляються за букви писання у світі, який зірвався з колії.
Подвійні стандарти вражають. Поки ЄС повчає свого стражденного союзника правилам етикету, Орбан поводиться як заманеться: нехтує договорами, блокує санкції проти Росії та навіть використовує штучний інтелект для створення фейкових відео задля власної пропаганди — дії, що прямо суперечать цифровим правилам Союзу.
Наче гниле яблуко в кошику, його деструктивна лінія поширилася і на Словаччину, де прем’єр-міністр Роберт Фіцо пообіцяв ветувати допомогу, якщо Орбана спробують усунути від процесів. Постійна непоступливість угорського лідера відверто підриває Європейський Союз, але Комісія занадто боїться заявити про це прямо.
Мало того, що Зеленський має непохитно стояти під ворожими ударами, він ще й мусить виявляти терпіння святого. Але святість — це стан, зарезервований для померлих. А Україні її лідер потрібен живим і дієвим.
Оригінал цієї статті для Euractiv’s The Brief Орландо Вайтхеда можна знайти тут.