Перешкоджання Угорщиною санкціям ЄС проти Росії відповідає інтересам пов’язаних із Кремлем олігархів, що викликає нові занепокоєння щодо процесу прийняття рішень у блоці.
У коментарі для Kyiv Post представник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначив, що інформація про те, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто передавав Росії інформацію про внутрішні процеси в ЄС, одночасно наполягаючи на пом’якшенні санкцій, допомагають пояснити низку «нелогічних» результатів.
«Це… пояснює низку рішень, які раніше здавалися нелогічними», — сказав Власюк.
Він вказав на кілька гучних випадків, зокрема на те, що досі не введені санкції проти Патріарха Кирила, що, за його словами, стало можливим завдяки блокуванню Угорщиною.
Так само за ініціативою Будапешта були зняті обмеження з російських бізнесменів Григорія Березкіна та Фархада Ахмедова, а також тривають зусилля щодо пом’якшення санкцій проти російських олігархів Михаїла Фрідмана та Петра Авена.
Водночас Власюк застеріг від переоцінки особистої ролі Сійярто. За його словами, проблема полягає в самій системі прийняття рішень ЄС, яка базується на одностайності.
«Це створює ситуацію, коли одна країна може блокувати рішення, доки не отримає бажаних поступок», — сказав він Kyiv Post.
У випадку з Угорщиною, додав він, її вимоги часто не збігаються з оголошеними пріоритетами, такими як енергетична безпека чи суверенітет.
«Натомість вони дивно збігаються з інтересами окремих російських олігархів, що викликає обґрунтовані запитання щодо справжніх мотивів», — сказав Власюк.
Він закликав Європейський Союз переглянути свій підхід до політики санкцій, попередивши, що нинішня система робить його вразливим до політичного тиску з боку окремих держав-членів.
З оприлюднених записів телефонних розмов випливає, що Сійярто пообіцяв міністру закордонних справ Росії Сергєю Лаврову докласти зусиль для вилучення росіян, що перебувають під санкціями, зі списків ЄС, координуючи дії зі Словаччиною. Записи опублікувало розслідувальне видання VSquare.
У розмові від 30 серпня 2024 року, невдовзі після повернення з Санкт-Петербурга, Сійярто запевнив Лаврова, що докладе зусиль для виключення зі списку Гульбахор Ісмаїлової, сестри російсько-узбецького олігарха Алішера Усманова.
«Ми зробимо все можливе, щоб зняти її зі списку. Я завжди до ваших послуг», — сказав він.
Сім місяців по тому Ісмаїлову виключили з санкційного списку ЄС разом із російським бізнесменом В’ячеславом Моше Кантором і міністром спорту Росії Михаїлом Дегтярьовим.
За словами анонімного дипломата ЄС, на якого посилається VSquare, Угорщина регулярно подає великі списки осіб для виключення зі списку та погрожує заблокувати пакети санкцій, доки не будуть зроблені поступки.
30 червня 2025 року під час телефонної розмови з заступником міністра енергетики Росії Павлом Сорокіним було чутно, як Сійярто виступав проти енергетичних санкцій ЄС.
Відповідаючи на запитання щодо обмежень стосовно дубайської компанії 2River, Сійярто сказав, що Угорщина не може оскаржити це рішення, оскільки блок вважає це питання таким, що не стосується безпосередніх інтересів Угорщини як країни, що не має виходу до моря.
Він також повідомив, що Угорщина та Словаччина заблокували 18-й пакет санкцій ЄС доти, доки блок не дозволить їм продовжувати купувати російську нафту та газ.
Ці витоки також підкріплюють звинувачення, що Сійярто ділився з Москвою конфіденційною інформацією про обговорення в ЄС. У тій же телефонній розмові він переказав подробиці засідання Ради ЄС із закордонних справ і коментарі колишнього міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса.
Ландсбергіс підтвердив цю передачу інформації та назвав Сійярто «російським шпигуном», попередивши, що присутність Угорщини на засіданнях ЄС та НАТО може поставити під загрозу їхню цілісність.
Сійярто повідомив Сорокіну, що активно працює над блокуванням пакету санкцій, і що вже допоміг виключити зі списку санкцій 72 з 128 суб’єктів. Він також попросив Москву про допомогу у формулюванні аргументів для впливу на рішення ЄС.
Примітно, що за кілька днів після зустрічі Сійярто з президентом Росії Путіним на початку березня 2026 року угорська влада затримала два броньовані інкасаторські автомобілі українського державного банку «Ощадбанк», які перевозили готівку через Угорщину.