Під час переговорів із китайським лідером Сі Цзіньпіном, які відбулися Пекіні в середу, президент Росії Владімір Путін не домігся від Китаю схвалення проєкту будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2».
Як зазначає The Washington Post (WP), це стало ударом для Москви, яка стає дедалі більш залежною від Китаю.
Путін прилетів до Пекіна, сподіваючись на підтримку масштабного інфраструктурного проєкту, який дозволить транспортувати до Китаю близько 50 мільярдів кубічних метрів російського природного газу на рік. Однак зустріч завершилася без офіційної угоди та графіку, і про жодний прорив не було оголошено.
Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що була досягнута лише «загальна згода» щодо основних положень проєкту, включно з маршрутом і принципами будівництва, тоді як ключові комерційні та технічні деталі залишилися невирішеними.
«Фактично, під час переговорів президент зазначив, що вже існує загальна згода щодо основних параметрів проєкту «Сила Сибіру-2». Деякі деталі ще потрібно доопрацювати», — сказав Пєсков журналістам.
Аналітики вважають, що затримка з будівництвом газопроводу відображає обережний підхід Китаю, який намагається збалансувати свої енергетичні потреби з геополітичними ризиками, навіть попри готовність Росії поглибити економічну залежність від свого східного партнера.
Попри відсутність прогресу в питанні газопроводу, Сі та Путін продемонстрували єдність, представивши своє партнерство як стабілізуючу силу у світових справах та різко розкритикувавши вплив Заходу.
У спільній заяві вони засудили «зрадницькі військові удари проти інших країн» і звинуватили неназвані держави в дестабілізації суверенних урядів.
Сі також сказав Путіну, що «повне припинення воєнних дій» на Близькому Сході є нагально необхідним, і попередив, що продовження конфлікту загрожує глобальним енергетичним потокам і стабільності торгівлі.
Зустріч у Великій залі народу підкреслила як співпрацю, так і тертя у відносинах між Китаєм і Росією. Хоча Москва дедалі більше залежить від продажу Китаю своїх енергоносіїв і купівлі китайських промислових товарів на тлі західних санкцій, Пекін продовжує уникати твердих довгострокових зобов’язань щодо великих стратегічних інфраструктурних угод.
Як повідомляє CNN, під час переговорів із Путіним у Пекіні Сі назвав китайсько-російські відносини «спокоєм посеред хаосу»,.
Лише за кілька днів до одноденного візиту Путіна Сі приймав президента США Дональда Трампа на гучному саміті, підкреслюючи зростаючу роль Китаю як дипломатичного посередника між конкуруючими державами.
Відкриваючи переговори з Путіним, Сі сказав, що нинішнє міжнародне середовище характеризується «переплетінням турбулентності й трансформацій», і звинуватив неназвані держави в «односторонній гегемоністській» поведінці. Згідно з повідомленням китайських державних ЗМІ, у завуальованій згадці про США він зазначив, що Китай і Росія повинні посилити свою «всебічну стратегічну координацію».
Путін, який здійснював свій 25-й візит до Китаю з моменту вступу на посаду, заявив, що двосторонні відносини досягли «безпрецедентно високого рівня», і назвав їх ключовим стабілізуючим фактором у світових справах.
Він також використав китайську ідіому, натякаючи, що для нього розлука з Сі – це «один день, що відчувається як три осені».
Путін і Сі відзначили 25-ту річницю укладення Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво, який вирішив давні прикордонні суперечки та заклав основу для розширення стратегічних зв’язків.
Аналітики зазначили, що Путін прибув до Пекіна в слабшій позиції, ніж під час попередніх візитів, оскільки Україна посилила удари дронами по глибоких тилах Росії, а Москва зазнала невдач на полі бою та територіальних втрат.
Попри символізм візиту, економічний баланс продовжує схилятися на користь Пекіна, який відіграє дедалі важливішу роль у торгівлі та експорті енергоносіїв Росії в умовах західних санкцій.
Відносини між Китаєм і Росією поглибилися після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році, і Путін щорічно відвідує Пекін на тлі посилення ізоляції Росії від Заходу.
Пекін продовжує закликати до переговорів з метою припинення війни в Україні, але й не засудив вторгнення Росії, позиціонуючи себе як нейтральну сторону.
Водночас аналітики зазначають, що Китай і Росія мають розбіжності в деяких питаннях близькосхідного порядку денного: Москва прагне отримати вигоду від підвищення цін на енергоносії, спричиненого нестабільністю в Ормузькій протоці, тоді як Пекін наполягає на швидкій деескалації для стабілізації світової торгівлі та енергетичних потоків.