У п’ятницю, 22 травня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська найближчим часом може відвідати Україну.
«В української сторони є з ким зустрічатися», — сказав Сибіга, якого цитує hromadske.
Так під час онлайн-брифінгу для журналістів Сибіга прокоментував нещодавні заяви Олександра Лукашенка про готовність зустрітися з президентом Володимиром Зеленським «у будь-який момент» — в Україні або Білорусі.
Як повідомляє білоруське державне агентство БелТА, Лукашенко заявив, що Білорусь не має наміру безпосередньо втручатися у війну Росії проти України, якщо лише сама не зазнає нападу.
«Ми не збираємося втягуватися у війну в Україні. У цьому немає потреби — ані з цивільної, ані з військової точки зору», — сказав Лукашенко.
«Жодного дипломатичного контакту з Білоруссю останнім часом не було. Нещодавно ми побачили дивну заяву Лукашенка, що він готовий зустрічатись і їхати до Києва», — додав Сибіга.
Після цього він заявив, що Тихановська невдовзі може приїхати до України.
Білоруська влада заочно засудила лідерку опозиції до 15 років ув’язнення.
Раніше Тихановська зустрічалася із Зеленським у Вільнюсі, де висловила підтримку Україні та подякувала Києву за те, що він розрізняє білоруський народ і режим Лукашенка.
Вона стала головною фігурою білоруської опозиції під час суперечливих президентських виборів 2020 року після арешту її чоловіка, блогера Сергія Тихановського, напередодні голосування.
Тихановська балотувалася замість нього і після заяв опозиції та незалежних спостерігачів про її перемогу стала однією з лідерок масових протестів проти Лукашенка. Білоруська влада оголосила переможцем Лукашенка, що спричинило багатомісячні протести та масштабні репресії проти інакодумців.
Згодом Тихановська залишила Білорусь і продовжила політичну діяльність за кордоном.
Її чоловіка звільнили з ув’язнення у червні 2025 року після візиту до Мінська спецпредставника США Кіта Келлога.
Занепокоєння через загрозу з боку Білорусі
Тим часом Служба безпеки України та інші підрозділи Сил оборони посилили заходи безпеки у північних регіонах, що межують із Росією та Білоруссю.
У Генеральному штабі назвали цю операцію «безпрецедентною» за масштабами, з огляду на кількість особового складу та ресурсів, залучених до охорони кордону.
Після цього міністерство оборони Білорусі повідомило у понеділок про початок навчань за участю російських військових, зокрема підрозділів, відповідальних за застосування ядерної зброї та забезпечення операцій.
У п’ятницю Зеленський заявив, що українська розвідка має докази спроб Росії ще глибше втягнути Білорусь у війну.
За його словами, Росія розглядає оперативні плани, які передбачають перекидання сил із території Білорусі у напрямку Чернігова та Києва.
Він також повідомив, що Київ зафіксував контакти між російськими посадовцями та Лукашенком щодо можливих нових військових дій.
«Для кожного можливого сценарію дій ворога готуються відповіді, і якщо агресор наважиться розширити наступ, сили України на цьому напрямку будуть посилені», — сказав Зеленський.
На початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Білорусь дозволила російським військам використовувати свою територію як плацдарм для наступу на Україну, зокрема під час невдалого наступу російських військ на Київ. Відтоді Мінськ залишається одним із найближчих союзників Росії, водночас офіційно заперечуючи плани прямої участі у війні.