Україна дедалі активніше використовує групи дронів-приманок і штучний інтелект для підтримки далекобійних ударів по території Росії, йдеться в репортажі CNN.
У сюжеті, опублікованому в четвер, наводяться слова командира підрозділу Deep Strike Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР) з позивним «Вектор».
На оприлюднених кадрах українські військові готують до запуску різні типи безпілотних літальних апаратів.
Частина дронів була оснащена бойовими частинами, тоді як інші запускали без корисного навантаження та використовували як приманки.
«Деякі порожні, деякі — з бойовою частиною. Вона невелика, але її достатньо, щоб знищити системи протиповітряної оборони», — сказав «Вектор» в інтерв’ю CNN.
У репортажі також згадується безпілотник із реактивним двигуном, який на радарах виглядає як ракета, що ускладнює його перехоплення.
За словами «Вектора», Україна не має єдиного центру управління далекобійними ударами, а використовує розгалужену мережу різних майданчиків і команд, що ускладнює Росії протидію таким операціям.
«У нас немає єдиних центрів, ми використовуємо десятки різних локацій. Крім того, програмне забезпечення дає нам змогу працювати з тисячами БПЛА», — сказав він.
CNN також повідомляє, що Україна розширює застосування безпілотників, щоб виснажувати російську систему протиповітряної оборони та створювати умови для подальших ударів.
За даними телеканалу, у ніч, коли журналісти відвідали підрозділ, із різних локацій готували до запуску близько 200 дронів.
Додатково РБК-Україна повідомило, що Україна може використовувати систему штучного інтелекту для підтримки таких операцій. Імовірно, йдеться про платформу PRISMA компанії Palantir.
За даними видання, штучний інтелект використовується для обробки даних із поля бою в режимі реального часу, зокрема інформації про маршрути польоту, зони покриття радарів і характер роботи російських засобів перехоплення.
Система здатна аналізувати:
- місця попередніх перехоплень;
- зони дії російської протиповітряної оборони;
- маршрути, які дають змогу уникати виявлення;
- щільність роботи засобів ППО на різних ділянках.
Завдяки цьому українські військові можуть коригувати маршрути дронів у режимі реального часу, спрямовувати їх через найменш захищені ділянки російської ППО та підвищувати ефективність далекобійних ударів порівняно зі звичайними операціями із застосуванням безпілотників.