Після шестимісячної перерви американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер повернулися до переговорів між Росією та Україною. Вони знову відвідали Росію — для Віткоффа це була вже восьма така поїздка від лютого 2025 року, — а також уперше приїхали до Києва відтоді, як Білий дім доручив їм посередницьку місію. Ці візити породили чимало припущень про можливий поступ у переговорах і подальший розвиток подій.
Білий дім, імовірно, прагне домогтися певного результату напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді. Проте без докорінно нового підходу Вашингтону буде вкрай важко зрушити процес із місця. Зустрічі минулих вихідних не дали жодних ознак зміни стратегії. Тож Кремль, найімовірніше, спробує скористатися прагненням США якомога швидше досягти результату, не відмовляючись від своїх максималістських вимог.
Київ зі свого боку підтримуватиме дипломатичні ініціативи США, розраховуючи як на реальний поступ у мирному процесі, так і на матеріальну допомогу в умовах безперервної російської агресії.
Що змінилося за час перерви
Від початку паузи в мирних переговорах минуло понад пів року. Останні тристоронні переговори за участю Росії, України та США відбулися в лютому 2026 року. Потім у Маямі пройшла лише коротка серія двосторонніх зустрічей, після чого Віткофф і Кушнер повністю зосередилися на війні США та Ізраїлю з Іраном і ситуації в секторі Гази.
Відтоді змінилося чимало.
Для України головними здобутками стали ефективні далекобійні удари та утримання лінії фронту. Здатність уражати цілі далеко в російському тилу дорого обходиться Москві: під удари, зокрема, потрапили нафтопереробні заводи й великі логістичні вузли. Українським військовим також вдалося сповільнити просування росіян. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, близько 20% Донецької області досі залишаються поза контролем Росії, хоча повне захоплення регіону є однією з головних вимог Кремля на переговорах.
У відповідь Росія посилила удари дронами й ракетами по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах України. Атаки не припинилися й під час переговорів минулими вихідними, а Владімір Путін відхилив пропозицію України запровадити ширше триденне перемир’я.
Кремль також розширив географію атак, завдавши кількох ударів по об’єктах у країнах НАТО. Найбільший міжнародний резонанс викликала нещодавня атака безпілотника на аеропорт Лейпцига, однак у НАТО повідомляли про подібні інциденти у Словаччині, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Кремль також посилив агресивну риторику щодо інших країн Альянсу. Це викликає побоювання, що, готуючи новий наступ на Україну цієї осені, Росія водночас спробує розхитати єдність НАТО.
Підсумки зустрічей
Загалом зустрічі в Москві та Києві ознаменували обережне відновлення переговорного процесу. Під час обох візитів Віткофф і Кушнер обговорювали мирні та економічні пропозиції й шукали шлях до повноцінного поновлення переговорів. Однак реального прориву не сталося ані в Москві, ані в Києві.
Єдиним конкретним результатом цього раунду переговорів із Кремлем мала стати домовленість про «режим тиші». Йшлося про обмежене перемир’я, за яким обидві сторони мали утримуватися від ударів по цілях у місцях проведення зустрічей.
Хоча Путін визнав, що кількість українських атак загалом зменшилася, російські війська все ж вдарили по кількох об’єктах у Києві та поблизу столиці, зокрема по міжнародних аеропортах «Київ» і «Бориспіль». Віткофф і Кушнер могли прилетіти до одного з цих аеропортів — тоді їхній рейс став би першим міжнародним пасажирським авіарейсом до України від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Утім, американські посланці зрештою прибули до Києва потягом через Польщу.
Цього разу до зустрічей також долучився Джин Ленг, який виконує обов’язки керівника санкційної політики в Міністерстві фінансів США. Його участь сама по собі не була незвичною, адже раніше до переговорів щодо завершення російсько-української війни долучався міністр фінансів Скотт Бессент. Незрозуміло лише, з якою саме метою приїхав Ленг: запропонувати певні стимули, окреслити можливі наслідки чи поєднати обидва підходи.
Чому момент відновлення переговорів важливий для кожної сторони
Хоча жодна зі сторін не розраховує на швидке завершення війни, момент відновлення переговорів має для кожної з них особливе значення.
Кремль повертається до переговорів на тлі підготовки до масштабного осіннього наступу. Росія проводить мобілізаційні заходи всередині країни й намагається заручитися додатковою підтримкою свого військового партнера — Північної Кореї. Українські далекобійні удари вже не раз ускладнювали цю підготовку. Тому Москва може спробувати використати нинішнє пожвавлення дипломатії, щоб виграти час перед новим наступом.
Україна ж прагне зірвати російську осінню кампанію ще до її початку. Для цього необхідно посилювати підтримку української оборони з боку партнерів, зберігати військовий та економічний тиск на Росію і привертати увагу союзників до розвідданих про підготовку російських сил до масштабного наступу. Партнери можуть допомогти Україні за кожним із цих напрямів.
Для США цей момент також має політичне значення. Білий дім, найімовірніше, хоче домогтися суттєвого поступу до проміжних виборів у листопаді, щоб покращити шанси кандидатів, яких підтримує Дональд Трамп. Поспіх Вашингтона може як допомогти мирному процесу, так і зашкодити йому — залежно від того, чи відмовиться Білий дім від нинішньої стратегії «пряників для Москви й батогів для Києва».
Потрібно зробити навпаки: рішуче підтримати Україну й так само рішуче тиснути на Росію. Це могло б зірвати російський осінній наступ і відкрити шлях до припинення бойових дій на нинішній лінії фронту.