Британія, Норвегія та США викрили російські підводні апарати в арктичних водах поблизу Шпіцбергена, де Москва відпрацьовувала застосування секретної технології для виведення з ладу критично важливих підводних кабелів.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на двох західних чиновників.
Що російські підводні апарати робили біля Шпіцбергена?
Операцію, за даними співрозмовників, проводило Головне управління глибоководних досліджень Міноборони РФ (ГУГІ). Російська сторона використовувала глибоководні підводні апарати, щоб імітувати застосування складної технології, призначеної для пошкодження підводної інфраструктури.
Йдеться про навчання, а не про фактичне пошкодження кабелів. Західні чиновники не розкрили принцип роботи нової технології.
Російські військові, за їхніми словами, відпрацьовували сценарій можливого застосування цієї зброї у разі конфлікту з НАТО. Самі кабелі під час операції пошкоджені не були.
Як союзники НАТО зірвали російські навчання?
Російські судна відстежували Велика Британія, Норвегія та США. Союзники провели спільну операцію в морі та не дали російським кораблям завершити навчання.
Зрештою російські судна залишили район.
Британія та Норвегія ще у квітні повідомляли про виявлення таємної російської операції в арктичних водах. Однак тоді не розкривали інформацію про нову зброю, точне місце проведення навчань та участь США.
Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік заявив, що спільна операція мала чітко продемонструвати Москві: Росія не може діяти приховано проти критичної інфраструктури союзників.
Чому підводні кабелі в Арктиці мають стратегічне значення?
Поблизу Шпіцбергена проходять два підводні оптоволоконні кабелі довжиною близько 1400 км кожен, які з’єднують архіпелаг із материковою Норвегією. Вони можуть пролягати на глибині до 2700 метрів.
Кабелі передають значні обсяги супутникових даних від станції SvalSat — найбільшої у світі наземної станції для прийому супутникової інформації. Вона також входить до мережі NASA Near Space Network.
Підводні кабелі мають критичне значення не лише для передачі даних, а й для глобального інтернету та фінансових операцій. Саме тому західні чиновники розглядають їх як потенційно вразливу частину критичної інфраструктури.
Чи побоюється НАТО нових російських операцій?
Інцидент відбувся на тлі зростання занепокоєння західних розвідок російською активністю навколо критичної інфраструктури.
За даними Reuters, деякі американські аналітики побоюються, що Росія може перевіряти готовність НАТО застосувати статтю 5 Вашингтонського договору. Потенційна атака на підводні кабелі розглядається як один зі сценаріїв такого тиску.
Після 2023 року західні країни також фіксують збільшення кількості суден, які повільно проходять над або поблизу підводних трубопроводів, енергетичних і телекомунікаційних кабелів. Таку активність називають drifting — фактичним картографуванням розташування інфраструктури.
У відповідь НАТО посилило захист підводних об’єктів, зокрема завдяки системі Baltic Sentry, а Велика Британія запустила спільну ініціативу Nordic Warden.
Норвегія також планує до 2028 року прокласти новий оптоволоконний кабель, який з’єднає Шпіцберген і Ян-Маєн із материком.
Спецслужби Румунії зірвали диверсію РФ проти баз НАТО та літаків «Антонов»: що відомо
Спецслужби Румунії спільно з іноземними партнерами зірвали диверсію, яку готував 40-річний росіянин із посвідкою на проживання.
Зловмисник через зашифровані канали передавав кураторам дані про румунські та натовські військові бази, маршрути перекидання військ союзників, а також українські транспортні літаки «Антонов».
Правоохоронці вели стеження за агентом із лютого 2026 року та затримали його до переходу до практичних дій. Прокуратура вимагає арешту підозрюваного на 30 діб.