І зійшла “Благодать”...

Посол Трампа підлизувався до Путіна, який нібито молився за Трампа. Чи розберуться люди в цьому цирку, перш ніж шкоду не можна буде виправити?

Перед президентом Володимиром Зеленським стоїть дуже складний вибір:  або підігравати президентові США Дональду Трампу, або втратити військову підтримку та розвіддані від США. Або ж не хитрувати і повністю покластися на європейців, які посилюють свою підтримку і збільшують свої можливості.

Зеленський багато разів говорив Трампу, що Путін не хоче миру і порушував усі домовленості про припинення вогню навіть під час першого терміну Трампа. Той симулює амнезію. Чи просто цього не знає? Європейські лідери неодноразово підтверджували цю думку. Трамп заперечує очевидні ознаки  його давніх стосунків із Путіним, а можливо, навіть із КДБ.

Трамп наполягає на тому, що хоче зупинити кровопролиття. Судячи з нерозбірливої підтримки Трампом прем’єр-міністра Ізраїлю Нетаньяху і підходу Нетаньяху до палестинських жінок і дітей, кровопролиття – це найменше з того, що турбує Трампа. У Газі було вбито понад 50 000 палестинців, переважно цивільних. Турботу Трампа про палестинський народ спростовує його власна ініціатива етнічних чисток у Газі.

Європа стоїть на порозі нинішньої і майбутньої російської агресії, вона зацікавлена в Україні і, безумовно, має надійнішого союзника, ніж «MAGA». Але навіщо відмовлятися від довгострокової американської підтримки, навіть якщо на чолі країни тимчасово стоїть примітивний тонкошкірий нарцис?

Зеленський – розумна людина, і це він демонстрував не раз. На жаль, американець у Білому домі – це неандерталець, який зібрав навколо себе  підлабузників. Друг Трампа Стівен Віткофф – його головний посланник з питань Близького Сходу та України – виглядає ще гірше. Нещодавно він аплодував набожності Путіна, заявивши, що той ходив до церкви і молився за здоров’я і безпеку Дональда Трампа після замаху на нього.

З кожним днем все менше людей сприймають Трампа серйозно

Віткофф зустрівся з Путіним 13 березня, намагаючись просунути мирні переговори з Москвою. За його словами, Путін назвав Трампа своїм «особистим другом».

Отже, Путін молиться за Трампа, і можна припустити, що Трамп молиться за Путіна, хоча все може бути зовсім не так. Жоден із них не молився вже 50 років.

Віткофф також продемонстрував незнання географії України, назвавши чотири регіони, від яких Україна повинна відмовитися, Кримом, Донбасом і Луганськом, ще раз довівши, що бути мільярдером у сфері нерухомості не означає бути добре поінформованим добре виконати своє завдання.

Але очевидно, що Україна перебуває в нестабільній ситуації. Її люди, в тому числі жінки й діти, гинуть, а її президент змушений задобрювати і заспокоювати шахрая як нормальну людину, бо Америка багата і могутня.

На щастя, Україна не сама. Європа і Канада визнали нагальну проблему і розуміють, що, принаймні поки що, її потрібно вирішувати обережно. До Америки не можна ставитися як до вигнанця чи ворога. До неї треба ставитися як до друга і виявляти повагу, хоча наразі вона на неї не заслуговує.

Минулого місяця ми з дружиною їздили до Канади, де під бурхливі оплески канадських українців вибачилися за «ідіота в Білому домі». Відверто кажучи, я мав на увазі як канадський, так і американський прикордонний контроль. Обидва я пройшов напрочуд швидко. Це запевнило мене, що цей цирк – не надовго, бо з кожним днем все менше людей сприймають Трампа всерйоз. На жаль, завдано надто багато шкоди, пролито занадто багато крові невинних людей.

Мені говорили, що деякі розвідувальні кола вважають посередництво Трампа марною справою, яку він затіяв лише заради отримання Нобелівської премії миру.

Тим часом Путін потішає Трампа, даруючи йому його портрет через його спеціального посланника. Стівен Думмкопф (Dummkopf – нім. “бовдур” – ред.) назвав це «благодаттю».

Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Kyiv Post.