У Південній Кореї сьогодні, 3 червня, проходять дострокові президентські вибори, спричинені імпічментом та усуненням з посади колишнього президента Юн Сок Йоля після його невдалої спроби запровадити воєнний стан у грудні 2024 року.
На тлі високої активності виборців, опитування громадської думки вказують на лідерство кандидата від опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьона, повідомляє Bloomberg.
Вибори в Південній Кореї сьогодні: хто лідирує
Виборчі дільниці відкрилися о 6:00 за місцевим часом (00:00 за Києвом) і працюватимуть до 20:00 (14:00 за Києвом).
Зазначається, що південнокорейці активно йдуть на виборчі дільниці, щоб обрати нового президента після подій, які ЗМІ характеризують як “найгіршу конституційну кризу за останні десятиліття”. Внутрішні фінансові ринки країни сьогодні будуть закриті цілий день у зв’язку з виборами.
За даними Національної виборчої комісії, станом на ранок близько 8,1 мільйона виборців, або 18,3% електорату, вже віддали свій голос на дільницях.
При цьому, з близько 44,4 мільйона зареєстрованих виборців, понад 15 мільйонів (більше третини) вже проголосували під час дострокового голосування, яке відбулося минулого тижня.
Станом на середину дня за місцевим часом, загальна явка виборців, за даними південнокорейського агентства Yonhap, сягнула 73,9%, що дещо перевищує показники на аналогічний час під час виборів 2022 року.
Фаворитом передвиборчих перегонів, згідно з опитуваннями, є кандидат від опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон, який випереджає кандидата від керівної консервативної партії “Сила народу” Кім Мун Су. Третій кандидат − Лі Чун Сок від новоствореної Партії реформ − за даними аналітиків, розділив голоси консервативного електорату.
Bloomberg пише, що результати виборів можуть суттєво вплинути на зовнішню політику Південної Кореї.
Хоча більшість кандидатів вказували на те, що продовжать будувати тристоронні відносини зі США та Японією, між ними існують певні розбіжності. Лі Чже Мьон виступає за більш збалансований підхід до відносин зі Сполученими Штатами та Китаєм, а також не виключає можливості діалогу з Північною Кореєю.
Водночас Кім Мун Су займає позицію, ближчу до колишнього президента Юн Сок Йоля: він дотримується жорсткої лінії щодо КНДР, а також прагне укласти угоду зі США про спільне використання ядерних ресурсів на кшталт механізмів, що існують у НАТО.
Як уточнює Bloomberg та інші аналітики, майбутній президент Південної Кореї зіткнеться з низкою серйозних викликів. Серед них – необхідність об’єднати “глибоко розколоту країну” після політичної кризи та відновити зростання економіки, яка є однією з найбільш вразливих у світі до можливих торговельних тарифів з боку адміністрації президента США Дональда Трампа.
Також на порядку денному стоятимуть напружені відносини з Північною Кореєю.
Очікується, що три провідні південнокорейські телекомпанії – KBS, MBC та SBS – опублікують спільний екзит-пол незабаром після закриття виборчих дільниць о 20:00 за місцевим часом (14:00 за Києвом).
Підрахунок голосів розпочнеться одразу після цього, і переможець, ймовірно, стане відомий близько опівночі за місцевим часом, коли буде опрацьовано понад 70% бюлетенів. Остаточний підрахунок голосів, за прогнозами, завершиться близько 6-ї ранку в середу, 4 червня.
Національна виборча комісія має офіційно затвердити результати виборів у середу вранці. Новообраний президент вступить на посаду негайно, без традиційного перехідного періоду.
Суд над колишнім президентом Юном
У квітні експрезидент Південної Кореї Юн Сок Йоль постав перед судом у рамках кримінального процесу, пов’язаного з введенням воєнного стану в країні та звинуваченнями у спробі державного перевороту.
Юн Сок Йоль відкидає всі висунуті проти нього обвинувачення. На початку судового засідання він заявив, що оголошене ним наприкінці минулого року короткочасне введення воєнного стану “не було держпереворотом”.
Сеульський Центральний окружний суд ухвалив рішення про звільнення з-під варти відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля, затриманого у справі про спробу державного перевороту після введення воєнного стану в грудні минулого року.
Юна заарештували 15 січня за клопотанням прокуратури, після чого він перебував у центрі утримання під вартою на півдні Сеула.
26 січня прокуратура Сеула офіційно висунула Юну обвинувачення у спробі державного перевороту через введення воєнного стану. Пізніше Національна асамблея проголосувала за його імпічмент, і тепер Конституційний суд має ухвалити рішення щодо остаточного усунення Юна з посади або його поновлення.