Майже всі втомилися від цієї кривавої, руйнівної, жахливої війни, що триває вже понад три роки. На Заході поширена думка, що «всі війни закінчуються переговорами», але це не так, і ця війна навряд чи закінчиться так. Швидше за все, вона закінчиться крахом однієї зі сторін, і цією стороною може і повинна бути Росія.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк щойно написав видатну статтю про те, як Україна може перемогти завдяки стратегічній нейтралізації Росії. Однак, можливо, є й коротший шлях до перемоги України. Російська імперія закінчила Першу світову війну через революцію, так само як і Німеччина.
Друга світова війна закінчилася поразкою Муссоліні та капітуляцією Німеччини і Японії. Корейська війна закінчилася патом. Американці зазнали поразки у В’єтнамі, а французи — в Алжирі. Росіяни вивели війська з Афганістану, так само як і американці. Сучасні війни зазвичай закінчуються перемогою однієї сторони і поразкою іншої, а не переговорами, як то зазвичай було у XVIII столітті.
Війна Росії в Україні є імперіалістичною або колоніальною. Після Другої світової війни жодна колоніальна держава не виграла такої великої війни. В усьому світі колоніальні держави були вигнані. Росія — останній паперовий тигр, що залишився.
Професор Колумбійського університету Чарльз Тіллі, нині покійний, висунув ідею, що держави народжуються з війни, і ця війна зміцнила українську націю, оскільки українці бачать російський терор на окупованих територіях, де росіяни поводяться так само, як вони поводилися в Західній Україні та країнах Балтії після окупації в 1945 році. Вони кидають за ґрати, катують, страчують і депортують. Українці готові йти до перемоги попри всі втрати і витрати, тому що для них – або перемога, або смерть.
Часто як на чинник перемоги Росії вказують чисельність її населення, але чисельність виявилася досить неважливою в інших колоніальних війнах. Більше того, після часткової мобілізації у вересні 2022 року близько мільйона молодих росіян утекли зі своєї країни, але Путін не оголосив повну мобілізацію. Україна має близько 900 000 чоловіків і жінок зі зброєю, тоді як Російська армія – лише 650 000.
Те саме стосується розміру економіки. ВВП Росії вдесятеро більший за ВВП України, але це не має великого значення. Просто порівняйте США з Афганістаном!
Більш релевантним показником є військові видатки. Військові витрати України, включно з західною допомогою, становлять близько 100 мільярдів доларів – майже 50% її ВВП. Військові витрати Росії на 2025 рік офіційно становлять 170 мільярдів доларів або 8% ВВП, але на відміну від українців, росіяни скаржаться на великі військові витрати, тому що українці ведуть війну за виживання, а війна Росії – це війна лише за виживання Путіна.
Більше того, значну частину російських військових витрат розкрадають політики, генерали та інші друзі Путіна. Зараз Україна більше виграє від інновацій, оскільки її економіка і суспільство набагато вільніші, а завдяки виробництву дронів процвітають сотні стартапів.
Росія не має очевидної матеріальної переваги. Путін наполягає на усуненні «корінних причин конфлікту». На відміну від інших випадків, тут він має рацію. Корінна причина – це Путін, і його треба усунути. Не тільки Україна, а й уся Європа не матиме миру, доки не піде Путін. Росія не може бути нормальним суспільством, доки нею керує жорстокий автократ і жадібний клептократ. Для Путіна погана війна краща за хороший мир, тому що йому потрібна війна, щоб виправдати свою корупцію і репресії.
Це очевидно для всіх у Північній і Східній Європі, тоді як у Вашингтоні обидві партії бояться нестабільної Росії так само, як Джордж Буш-старший боявся краху Горбачова, КПРС і СРСР. Це він чітко засвідчив у своїй сумнозвісній промові «Курка по-київськи» 1 серпня 1991 року. Незрозуміло, чому Вашингтон вірить, що нестабільність у Росії призведе до ядерної війни, але будь-який божевільний, який використовує ядерну війну у внутрішньому конфлікті, неминуче загине сам.
Великою помилкою адміністрації Байдена був страх перед ядерною війною чи Третьою світовою, і Путін грав на цьому страху, регулярно погрожуючи ядерною війною, в яку вірили лише адміністрація Байдена та ще деякі лідери.
Природним кінцем цієї війни є крах автократії Путіна. Своїм походом на Москву Євгеній Пригожин продемонстрував, наскільки крихким є путінський режим. Ніхто не стане на захист Путіна без прямого наказу згори, а якщо Путін буде недієздатний, такого наказу не буде.
Втім, залишається ризик захоплення України, особливо якщо Трамп саботуватиме її оборону і співпрацюватиме безпосередньо з Путіним. У 1980-х роках СРСР був виснажений війною в Афганістані і вивів свої війська, хоча втратив лише 15 000 солдатів, але на це знадобилося десятиліття. Нинішня ситуація в Росії набагато гірша: її втрати, ймовірно, становлять 200 000 вбитими і 600 000 - 800 000 пораненими.
Сьогоднішня Росія набагато більш репресивна, ніж СРСР у 1980-х роках, однак і краще поінформована. Революції 1917 року передували повернення з фронту солдатів, які розстрілювали своїх офіцерів, і це може повторитися. Бунт Пригожина може бути передвісником майбутнього.
Путін боїться. Він оточив себе справді надзвичайною особистою охороною і живе в бункерах під трьома своїми основними резиденціями в Сочі, Ново- Огарьово та на Валдаї, а на більшість публічних зустрічей, як стверджується, ходять його двійники. Тому успішна спроба замаху на Путіна видається малоймовірною. З іншого боку, така ізоляція може призвести до недостатньої інформованості та неправильних рішень.
Захід повинен не боятися дестабілізації в Росії, а фінансувати та озброювати Україну для перемоги. Захід – в першу чергу Європа – повинен подвоїти військовий бюджет України зі 100 мільярдів доларів на рік до 200 мільярдів. Він може зробити це без додаткових витрат, нарешті законно конфіскувавши 200 млрд доларів заморожених резервів Центрального банку Росії, які лежать у Euroclear Bank у Бельгії. Тоді Україна витрачатиме більше, ніж Росія, яка планує скоротити свої військові видатки наступного року, оскільки вже цього року вичерпаються її ліквідні резерви, а ціни на нафту низькі.
З листопада 2022 року лінія фронту змінилася незначно і, ймовірно, не зміниться. Питання скоріше в тому, що відбуватиметься за нею. Відкрите українське суспільство не похитнеться, а ось російський тил може. І коли це станеться, результат війни буде визначений.