Зрада: Путін бомбить Україну, а Вашингтон цинічно залишив її ППО на голодному пайку

Знову скорочуючи поставки української зброї, останній крок Вашингтона пахне холодним прагматизмом. Це удар по Україні, яка веде відчайдушну боротьбу проти невпинного наступу Росії.

Черговим скороченням поставок зброї Україні, яка відчайдушно відбивається від невпинних атак Росії, Вашингтон продемонстрував холодний прагматизм, ударивши їй під дих.

Пентагон на чолі з міністром оборони Пітом Хеґсетом різко загальмував поставки критично необхідної зброї, посилаючись на «занепокоєння» щодо вичерпання запасів США. Зокрема, були заморожені поставки ракет для систем Patriot і NASAMS і ПЗРК Stinger, які захищають українські міста від обстрілів Москви. Це не просто пауза – це чергова зрада, яка ще гірша тим, що прикрита бюрократичною двозначністю. Системи протиповітряної оборони України на межі виснаження.

Систем Patriot – єдиних, що можуть збивати російські гіперзвукові ракети «Кінжал», – критично не вистачає. Працездатні лише вісім із наявних десяти. Україна змушена перекидати з фронту системи ближнього радіусу дії NASAMS і IRIS-T, які можуть перехоплювати крилаті ракети та дрони і прикривають важливі лінії постачання і зв’язку, для захисту Києва, Сум і Кривого Рогу.

Тільки минулого місяця російські балістичні ракети «Іскандер-М» вбили 35 людей у Сумах і 20 у Кривому Розі, серед них 9 дітей. Це не військові цілі – Путін б’є по дитячих майданчиках і церквах, розраховуючи на те, що терор зламає дух України.

Це не переговори – це бійня.

А які виправдання Вашингтона? «Америка понад усе», – каже речниця Білого дому Анна Келлі, ніби виживання України не є наріжним каменем безпеки НАТО.

Ревізію ініціював керівник політики Пентагону Елбрідж Колбі, якого занепокоїло вичерпання запасів ракет для систем Patriot, 155-мм артилерійських снарядів, ракет Hellfire та GMLRS. Він стверджує, що вони потрібні в інших місцях – наприклад, для протидії Ірану чи хуситам. Але тут справа не в логістиці, а в умиротворенні.

І такими кроками адміністрація Трампа хоче змусити Москву сісти за стіл переговорів? Сам він на саміті НАТО говорив про можливе надання Україні систем Patriot (якщо такі «знайдуться»). А Путін сміється – за одну лише добу він запустив 60 ракет і 477 дронів, знаючи, що протиповітряна оборона України зношена.

Обмеження Заходу на використання далекобійної зброї, такої як ракет ATACMS, лише в межах України або поблизу кордону з Росією, змусили Київ проявити креативність. Українські інженери розробили власні далекобійні та високоточні ударні безпілотники «Бобер», призначені для ураження російських складів боєприпасів і військової інфраструктури. Ці вітчизняні розробки вражають, але не можуть замінити вогневу потужність HIMARS або ATACMS, які здатні перерізати лінії постачання Росії в її глибокому тилу.

Зв’язуючи руки Україні, Захід дає працювати воєнній машині Путіна. Наївність Вашингтона вражає. Схоже, там вірять, що призупинення допомоги пом’якшить максималістські вимоги Путіна, які включають капітуляцію України та відступ НАТО. А Росія вже дала, і не раз, чітку відповідь посиленням бомбардувань: лише в червні вона запустила 5 438 дронів і 239 ракет.

Заклики Трампа до припинення вогню звучать порожньо, коли Путін відмовляється навіть від часткового перемир’я і використовує кожну затримку, щоб завдати удару по цивільних об’єктах. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив про 6 000 керованих бомб, скинутих за один місяць. Це не переговори – це бійня.

Білий дім повинен прокинутися. Доля України – це доля всієї Європи. Поразка України підбадьорить Путіна – він захоче випробувати рішучість НАТО, загрожуючи країнам Балтії та іншим державам.

Patriot, NASAMS і GMLRS – це не просто зброя. Це рятувальні кола для народу, який бореться за виживання, і для східного флангу НАТО. Кожна не надана ракета – це втрачені життя цивільних, це місто, перетворене на руїни. Перемога України не підлягає обговоренню – це захисний бар’єр проти відродження російської імперії. Цинізм Вашингтона загрожує не лише падінням Києва, а й розпадом самого альянсу НАТО.

Погляди, висловлені в цій статті, є поглядами автора і не обов’язково відповідають позиції Kyiv Post.