Українці з підозрою ставляться до запланованої на 15 серпня зустрічі Трампа і Путіна в Алясці — і небезпідставно.
Вони знаходяться безпосередньо в епіцентрі війни, але їх, як і сусідів, виключено з переговорів. Путін ігнорує вимоги припинення вогню, а Трамп запропонував саміт, щоб прикрити свій конфуз, і в результаті лише підвищив статус Путіна. Гірше того, ходять розмови про розділ України, хоча це не спрацює, як показала Мюнхенська угода з Гітлером 1938 року. Передача нацистам частини Чехословаччини для досягнення «миру в наш час» протривала лише шість місяців і закінчилася Другою світовою війною.
Сьогодні, десятиліттями потому, рішення має бути не лише в припиненні нинішньої війни, але й у тому, щоб назавжди запобігти наступній — через зміцнення оборони України та знищення військової машини Путіна.
Як сказав один депутат Верховної Ради: «Єдине питання — як гарантувати, що Росія більше ніколи на нас не нападе?»
Відповідь очевидна: наситити Україну далекобійною зброєю та боєприпасами, запровадити мита для покупців російської нафти, побудувати «Залізний купол», розмістити есмінці у Балтійському та Чорному морях, мобілізувати війська для постійного підтримання миру. Але жоден із цих пунктів не на порядку денному. А без таких гарантій Путін ніколи не зупиниться, і Україна не зможе відновитися.
Натомість Путін пропонує обмін територіями, і троє українських генералів уже однозначно це відкинули. Один із них заявив: «Якщо Україна поступиться територією без взаємних поступок чи реальних гарантій безпеки, Росія захопить укріплені оборонні лінії та безкарно відновить бойові дії ».
Проблема ще й у тому, що президент Трамп поспішає та призначив своїм спецпредставником друга і забудовника з Брукліна — Стіва Віткоффа, перевантаженого та непідготовленого.
Минулого тижня Віткофф неправильно зрозумів пропозиції Путіна і представив їх Трампу як поступки, хоча насправді суть була протилежна. Один чиновник сказав німецькому виданню BILD: «Віткофф не знає, про що говорить».
Так само неправдивою є й кремлівська дезінформація про те, що українці хочуть завершити війну на будь-яких умовах.
«Ми не можемо обмінювати землі, бо за рік Росія забере все назад, якщо не буде гарантій безпеки», — пояснив український історик. — «Це неможливо ані політично, ані юридично. Українці проти капітуляції, бо йдеться не про території, а про існування українського народу і нації. Росіяни хочуть нас знищити, впливати на Європу та паралізувати НАТО».
Від початку президентства Трампа Путін посилив атаки на українців, а Трамп тим часом утримується від введення нафтових тарифів, щоб не підвищувати ціни на бензин у США. Це ставить Путіна у надзвичайно вигідну позицію.
Russia Today написала: «Якщо зустріч відбудеться, російський президент прийде до неї в набагато сильнішій позиції, ніж кілька місяців тому. Навесні у Трампа ще були козирі: пакет санкцій сенатора Ліндсі Грема, нові поставки американської зброї Україні, а також пропозиції Макрона і Стармера щодо відправки військ НАТО в Україну. Тепер, схоже, саме Трамп повертається до Путіна, через провал свого нафтового ембарго».
Очікування від саміту низькі. RT прогнозує: «Ймовірно, буде набір гучних, драматичних, але зрештою порожніх обіцянок — достатніх, щоб Трамп відзначив себе як “миротворця” у своїй статистиці. Та про ці обіцянки так само швидко забудуть».
На щастя, європейські союзники об’єдналися навколо України, відкинули обмін територіями і наполягли, що в переговорах мають брати участь Київ і вони самі. Білий дім відповів, що трьохстороння зустріч з Україною «колись» відбудеться, але ця — виключно саміт Трамп–Путін, на прохання Путіна.
«Майбутнє України не можна вирішувати без українців, які вже понад три роки борються за свою свободу і безпеку», — наголосив президент Володимир Зеленський.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що європейські лідери «сподіваються і припускають», що Зеленський буде залучений до п’ятничного саміту: «Ми не можемо прийняти, щоб територіальні питання між Росією та США обговорювалися або вирішувалися за спинами європейців та українців. Шлях до миру в Україні не може бути визначений без участі України. Ми залишаємося відданими принципу, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою».
На запитання журналістів Зеленський відповів, що вірить: Трамп поінформований, і «наші аргументи почуті, небезпеки враховані».
Але знову ж таки, і Україна, і Європа залишаються на позиції пішаків. Трамп не дає місця за столом для всього континенту, і при цьому готується передати Європі всю військову й фінансову відповідальність за Україну.
У категоріях нерухомості це все одно, що Трамп віддає новому “власнику” пошкоджену будівлю з проблемними квартирантами, але залишає за собою право диктувати оренду, умови і договір на невизначений термін. Це неприйнятно як у бізнесі, так і в дипломатії.
Не дивно, 9 серпня українські та європейські чиновники подали до США зустрічну пропозицію: повне припинення вогню перед початком будь-яких переговорів; взаємний обмін територіями (тобто вихід України з одних регіонів в обмін на відхід Росії з інших); надання Україні «надійних гарантій безпеки». Європейці справедливо наполягають: Вашингтон і Москва не можуть домовлятися за їхньою спиною, адже саме вони погодилися відповідати за безпеку України після саміту.
Голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас підкреслила важливість наміру Трампа закінчити війну, але висловила занепокоєння майбутньою поведінкою Росії: «США мають силу змусити Росію вести серйозні переговори. Будь-яка угода між США та Росією повинна включати Україну та ЄС, бо йдеться про безпеку України і всієї Європи. Угода не повинна стати трампліном для подальшої російської агресії проти України, трансатлантичного альянсу та Європи».
Європейці також відкидають вимогу Путіна, про позбавлення України перспективи членства в НАТО, «навіть якщо зараз це малоймовірно». Вони обіцяють надавати Україні зброю та фінансову допомогу. Це — історичний перелом: Європа об’єднана у захисті суверенної й незалежної України, бо визнає, що Росія — екзистенційна загроза, і погоджується, що Україна — європейська нація.
Це різко контрастує з 1994 роком, коли Білл Клінтон, Британія та Росія змусили Україну віддати ядерний арсенал Москві в обмін на гарантії безпеки, які були врешті проігноровані. Путін вторгся в 2014 і 2022 роках, а США і Велика Британія нічого не зробили, щоб запобігти цьому.
Відтоді Київ, як сирота, боровся за демократію, долаючи російське втручання та корупцію і не капітулював перед злочинним і геноцидним режимом Росії, заплатив жахливу ціну, але нарешті, після вторгнення 2022 року, Європа разом із Вашингтоном зробила рішучий крок.
У січні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн чітко заявила про цю історичну зміну та необхідність завершити війну: «На кону стоїть не лише доля України. На кону — доля Європи».
Передрук із dianefrancis@substack.com – Diane Francis on America and the World.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.