У Вашингтоні зростає занепокоєння через останні плани Білого дому припинити фінансування програм безпекової допомоги країнам, що межують із Росією. Джерела в Конгресі та досвідчений дипломат повідомили Kyiv Post, що такий крок «надсилає Путіну не той сигнал у не той час».
Невизначеність, пов’язана зі скороченням бюджету, спричинила плутанину серед європейських союзників і підштовхнула Конгрес до активніших дій, аби забезпечити стабільну військову присутність США у регіоні.
Небезпечний сигнал Москві
У коментарі Kyiv Post у понеділок Річард Каузларіч, який у 1993–94 роках за адміністрації Білла Клінтона обіймав посаду спеціального представника президента США у справах нових незалежних держав, висловив занепокоєння через останні плани Трампа згортати низку програм безпекової допомоги країнам на кордоні з Росією, зокрема Ініціативу безпеки Балтії та інші пов’язані програми.
Ці ініціативи відігравали ключову роль у забезпеченні військової підготовки й постачанні техніки для таких країн, як Литва, Латвія та Естонія.
«Я розумію прагнення адміністрації заохотити наших європейських союзників брати на себе більший тягар оборони, — зазначив Каузларіч. — Але є кращі способи це зробити, ніж скорочувати допомогу меншим країнам НАТО, які стикаються з найбільшою російською загрозою».
Каузларіч, досвідчений дипломат із глибоким знанням пострадянського простору, застеріг, що така політика є стратегічною помилкою, якою скористаються противники.
«Ми показувати приклад, і закликати більших союзників розділити наші зобов’язання. Безпека Балтії — це й наша безпека. Це надсилає Путіну не той сигнал у не той час — рівно через 85 років після того, як СРСР вторгся та окупував країни Балтії», — наголосив він.
Він також наголосив на невдалому виборі моменту з глобальної точки зору.
«Оскільки це відбувається одразу після урочистих братань на саміті ШОС у Китаї між країнами, що підтримують Росію у війні проти України, виглядає це вкрай неправильно», — зазначив Каузларіч.
Хоча дипломат глибоко занепокоєний такою політикою, він також відзначив і політичну проблему у Вашингтоні.
«Більшість у Конгресі не виявляє особливого бажання кидати виклик президенту Трампу з цього питання», — сказав він.Однобічні рішення та розгубленість союзників
Високопоставлений представник адміністрації Трампа, на умовах анонімності, заявив вихідними, що плани скорочення бюджету безпекової допомоги узгоджені з європейськими країнами й є частиною ширшої стратегії, аби «Європа брала на себе більшу відповідальність за власну оборону».
Втім, оборонні відомства країн Балтії публічно заявили, що не отримували жодного офіційного повідомлення про ці скорочення, що лише посилює атмосферу непередбачуваності.
Багато хто розцінює це рішення як суперечливий сигнал — особливо з огляду на те, що саме ці країни нещодавно суттєво збільшили власні оборонні бюджети.
Попри песимізм Каузларіча щодо загальної позиції Конгресу, законодавці не залишаються осторонь.
Минулого тижня двопартійна група сенаторів на чолі з Джин Шахін, провідною демократкою з питань зовнішньої політики, внесла важливу поправку до щорічного закону про оборонні асигнування (National Defense Authorization Act, NDAA) — документа, який традиційно вважається обов’язковим до ухвалення.
Відповідь Конгресу
Поправка Шахін є прямою спробою закріпити за Конгресом повноваження у сфері зовнішньої політики. Вона юридично забороняє адміністрації скорочувати чисельність американських військ на східному фланзі НАТО, доки міністр оборони та державний секретар офіційно не підтвердять Конгресу, що такий крок не поставить під загрозу безпеку союзників.
Заклавши цю вимогу в закон про оборонні асигнування (NDAA), законодавці створюють потужний запобіжник проти надмірної виконавчої влади й забезпечують стабільнішу та більш передбачувану основу для зовнішньої політики США.Сенаторка Шахін також домоглася включення до NDAA додаткових положень, які зобов’язують Пентагон консультуватися з Конгресом перед будь-якими змінами у структурі американських військових сил у Європі.
Ці заходи покликані запобігти хаотичним і різким переміщенням військ, що супроводжували попередні дії США.
Kyiv Post у понеділок звернувся за коментарем до Білого дому та офісу сенаторки Шахін, але на момент публікації відповіді не отримав.
Втім, як зазначив один із помічників у Конгресі в інтерв’ю Kyiv Post, це законодавче маневрування виходить далеко за межі суперечки про фінансування — йдеться про боротьбу за саму суть зовнішньої політики США.
Боротьба за саму сутність зовнішньої політики США
Упродовж десятиліть так звана «імперська президентура» зосереджувала контроль над військовими та дипломатичними рішеннями у США. Поправка Шахін та подібні ініціативи є, за словами джерела, «прямою і продуманою спробою Конгресу відновити свою конституційну роль».
Цей крок водночас є осудом непередбачуваного підходу адміністрації та потужним запевненням для європейських союзників. Прив’язуючи зобов’язання США до законодавчого процесу, Конгрес сигналізує партнерам, що підтримка ґрунтується не на політичних примхах окремої адміністрації, а на усталеному, двопартійному консенсусі.
Для держав у Східній Європі, що стикаються з прямою загрозою з боку Росії, «це рішення створює рівень визначеності, якого відчутно бракувало», — зазначив помічник у Конгресі.
Це підтверджує незмінну віру в те, що безпека Америки нерозривно пов’язана із силою та стабільністю її союзів, підсумував співрозмовник.