Минулого тижня президент Трамп несподівано заявив в ООН, що Україна здатна «боротися і відвоювати» у Росії всі свої території.
Це, звісно, морально підбадьорило українців, але суть його заяви полягала в більшому – в тому, що США продовжуватимуть постачати їм зброю (правда, за умови активізації зусиль Європи).
Чи готові європейці це зробити – це інше питання. Відповідь почасти з’явиться вже в п’ятницю, коли чехи голосуватимуть на загальних виборах. Згідно з моїм опитуванням, багато з них вважають, що їхня країна і так робить занадто багато, і що вони налаштовані на зміни як у внутрішній, так і в зовнішній політиці.
Лише трохи більше чверті чехів вважають, що їхня країна рухається в правильному напрямку, тоді як більшість виступає за кардинальні зміни політики. Майже сім із десяти не схвалюють діяльність уряду прем’єр-міністра Петра Фіали, сформованого проєвропейською правоцентристською коаліцією SPOLU.
Відповідно, як і в інших нещодавніх опитуваннях, я виявив, що правоцентристи значно відстають від партії ANO, яку очолює бізнесмен-мільярдер, колишній прем’єр-міністр Андрей Бабіш. Він завжди використовував свій статус політичного аутсайдера, здатного боротися з корупцією та впроваджувати зміни.
Головною причиною цього невдоволення є стагнація рівня життя. Найбільше виборці переймаються інфляцією, цінами та вартістю життя. Далі за списком – борги та житлово-комунальні послуги. Чехи вдвічі частіше кажуть, що їхнє життя погіршилося порівняно з чотирма роками тому, ніж що воно покращилося. Але певну роль відіграли й міжнародні проблеми, особливо війна в Україні.
Після російського вторгнення 2022 року уряд Фіали став одним із найсильніших прихильників Києва. Проєвропейська коаліція SPOLU очолила як європейські ініціативи щодо постачання боєприпасів, так і економічні санкції проти Росії. Обрання генерала у відставці Петра Павела президентом Чехії міцно закріпило її в альянсі НАТО.
Проте за три з половиною роки війни економічний тиск, ціни на енергоносії та відчуття, що внутрішні пріоритети ігноруються, призвели до ослаблення підтримки цієї твердої позиції. Майже половина чехів, зокрема, дві третини виборців ANO, вважають, що їхня країна робить занадто багато для України в плані постачання зброї та іншої військової підтримки (лише 6% вважають, що роблять занадто мало).
Хоча переважна більшість підтримує подальшу гуманітарну допомогу, я виявив лише незначну перевагу на користь продовження санкцій. Дві третини чехів, з якими я поспілкувався, висловилися проти прийняття нових біженців з України. Більшість висловилися проти направлення чеських військ в Україну в складі миротворчих сил після укладення мирної угоди.
Стосовно ширшої стратегічної позиції Чехії, я з’ясував, що, більшість виборців підтримують членство своєї країни в НАТО, але виборці ANO ставляться до цього байдуже. Чехи в цілому вважають Росію загрозою для своєї країни, але погоджуються з цим менше половини виборців ANO.
Вражає те, що лише чверть виборців вважають, що підтримка України робить їхню країну безпечнішою, тоді як майже половина (серед них і більшість виборців ANO) вважають, що все навпаки. Третина чеських виборців (зокрема, половина прихильників ANO) вважає, що конфлікт між Росією та Україною не має нічого спільного з Чехією, і що вони не повинні втручатися в нього жодним чином.
Якщо такі настрої відіб’ються на результатах виборів, Чехія може піти за прикладом Польщі, де президент і прем’єр-міністр займають протилежні позиції в європейській дискусії. Ми також зможемо побачити посилення тривожної для Києва тенденції в Центральній і Східній Європі, де уряди Угорщини та Словаччини і новий президент Польщі набагато менше схильні захищати суверенітет України.
Наслідки можуть включати ізоляцію України від західноєвропейських партнерів, перебої з військовими поставками та поглиблення розколу в альянсі.
Втім, незалежно від того, чи хочуть чехи втручатися в українські чи російські справи, багато хто вважає, що росіяни втручаються в їхні.
Близько половини виборців вважають, що іноземні держави намагаються вплинути на результати виборів, і більшість із них (у тому числі 9 із 10 прихильників SPOLU) вважають, що головним винуватцем є Росія.
Однак такі твердження лунають з усіх боків: ті, хто має намір голосувати за ANO і праву SPD, вважають, що більший зовнішній тиск чинять ЄС і США. Чехи також не можуть дійти згоди щодо того, хто має виграти від зусиль іноземних держав. Виборці SPOLU вважають, що такі операції мають на меті допомогти SPD і лівому євроскептичному руху Stacilo!, тоді як прихильники ANO вважають, що головним бенефіціаром буде SPOLU.
Більшість чеських виборців вважають, що дезінформація в Інтернеті матиме певний вплив на результати виборів цього вікенду, але лише чверть вірить, що цього буде достатньо для того, щоб вплинути на те, які партії сформують наступний уряд. Проте варто зазначити, що в усталеній демократії в самому серці Європи виборці рівно розділилися в думках щодо того, чи будуть вибори проведені чесно і законно, і чи відображатимуть результати виборів бажання чеського народу – результат, який сам по собі, безсумнівно, задовольнить Кремль.
З 8 по 22 вересня 2025 року було опитано 1429 дорослих громадян Чеської Республіки в режимі онлайн. Повні дані доступні на сайті LordAshcroftPolls.com.