На тлі зростання гібридної агресії з боку Росії Румунія закликає НАТО посилити оборону аж до Чорного моря.
Міністерка закордонних справ Оана Цою — провідна фігура нової румунської адміністрації — у четвер перебувала у Вашингтоні, де провела зустрічі з американськими партнерами та аналітичними центрами. Вона також виступила в Інституті Гадсона з доповіддю про безпеку Чорного моря, війну в Україні та посилення гібридних атак Росії.
Дипломатичний візит відбувся в умовах напруженого протистояння між Москвою та Заходом. Росія неодноразово порушувала повітряний простір НАТО — уламки дронів десятки разів падали на території Румунії. Найсерйозніший інцидент стався 13 вересня, коли безпілотник перебував у румунському небі близько 50 хвилин. Наприкінці серпня російський морський дрон також атакував українське судно в дельті Дунаю, неподалік румунського кордону.
У середу міністерка Оана Цою зустрілася з держсекретарем Марко Рубіо, щоб обговорити ключові питання двостороннього стратегічного діалогу — зокрема зміцнення оборонної співпраці, енергетичну безпеку та захист кордонів.
Червона лінія НАТО
Міністерка Оана Цою виступила з чітким закликом до Альянсу: агресивні дії Росії на східному фланзі НАТО потребують рішучої колективної відповіді.
Вона підкреслила, що порушення — «не лише в Румунії, а й в інших країнах східного флангу — стали нагодою для демонстрації солідарності всередині Альянсу».
Цою наголосила, що дипломатична реакція була «миттєвою», «чіткою» та «на найвищому рівні».За її словами, це стало свідченням того, що «для міжнародної спільноти принцип взаємної безпеки залишається незмінним: безпека одного — це безпека всіх».
Вона зазначила, що така швидка відповідь має вирішальне значення «не лише з погляду стримування, а й із перспективи громадян — коли вони розуміють, хто поруч і на кого можуть покластися».
Румунія бере активну участь у формуванні позиції НАТО щодо ініціативи «Східний вартовий», метою якої є зміцнення оборонних спроможностей на східному фланзі Альянсу.
Найважливіше, як наголосила міністерка Оана Цою, — це географічний аспект: «Для Румунії надзвичайно важливо, щоб було чітко зрозуміло — коли ми говоримо про східний фланг, ми маємо на увазі його протяжність аж до Чорного моря».
Вона також зазначила, що «всередині Альянсу розуміють ризики регіону, та усвідомлюють важливості присутності США в ньому».
Як зупинити «типову тактику» Путіна й перешкодити фінансуванню війни
Міністерка Цою заявила, що реакція Москви на інциденти з дронами — це «типова тактика Кремля, спрямована на те, щоб відвернути увагу від суті проблеми».
За її словами, хоча російські посадовці заявляють, що «не визнають і не розуміють», як Румунія могла встановити, що дрон належав їм, докази цього були беззаперечні.
«Пілоти бачили дрон і змогли ідентифікувати його конструкцію та модель, яку на нашому кордоні використовують виключно російські війська», — уточнила вона. Вона відкинула заперечення Москви, зауваживши: «Цілком очевидно, що росіянам не потрібно, аби румуни нагадували їм про їхні власні дрони — вони й самі чудово це усвідомлюють».
Вона також підтвердила, що «Іран є постачальником для Росії» у війні проти України, зазначивши, що навіть дрон, який порушив повітряний простір Румунії, «створений за іранським зразком».
Цою підкреслила важливість економічного виміру тиску на Кремль, зазначивши, що «цей аспект є абсолютно необхідним для підвищення ефективності санкцій». Румунія, за її словами, підтримує 19-й пакет обмежень ЄС проти Росії.
Вона закликала союзників відмовитися від російських енергоресурсів, адже «цілком ймовірно, що частина прибутків, які Росія отримує з цього, використовується для фінансування воєнних операцій».
Для забезпечення дотримання санкцій Румунія внесла зміни до законодавства: якщо раніше ухилення передбачало лише фінансову відповідальність, то тепер воно «карається також позбавленням волі — до 12 років».
Румунський уряд «уже схвалив цю ініціативу як законопроєкт і подав її до парламенту».
Підтримка України та безпека Чорного моря
Румунія, яка має найдовший сухопутний кордон з Україною серед усіх країн ЄС, зосереджує свої зусилля на подальшій підтримці Києва та забезпеченні стратегічного доступу до Чорного моря.
Очільниця МЗС зазначила, що хоча «відносини між Румунією та Україною не завжди були такими добрими, як зараз, нині ми перебуваємо у сприятливій фазі співпраці».
Ця співпраця передбачає реальну допомогу — зокрема «передачу Україні системи Patriot».
Вона наголосила, що «свобода навігації має вирішальне значення», адже саме вона забезпечує «експорт українського зерна» та «гуманітарні потоки» через Чорне море.
Румунія разом із союзниками працює над посиленням безпеки в регіоні. «Разом із Болгарією та Туреччиною ми проводимо спільні операції з розмінування», — сказала Цою.
Вона додала, що союзники «мають визнати — сама Україна робить значний внесок у безпеку Чорного моря».
Міністерка зазначила, що порт Констанца має стратегічне значення — і його роль лише зростатиме під час повоєнного відновлення України.
Нині румунський порт уже є головним транзитним вузлом для експорту українського зерна, а в майбутньому очікується, що він стане основним логістичним центром для постачання матеріалів, необхідних для відбудови України.
За словами Цою, рішення НАТО, ухвалене в Гаазі, відкриває для Румунії можливість «модернізувати оборонну галузь і залучити нові інвестиції».
Вона також повідомила про спільний проєкт із Україною — «виробництво безпілотників у Румунії із застосуванням спільних технологій, що потенційно може зацікавити інвесторів зі США».