На зустрічі міністрів оборони НАТО в середу обговорювалося можливе посилення української протиповітряної оборони, але конкретні обсяги й терміни поставок залишаються невизначеними.
Ось основні результати зустрічі, згідно з підсумковою пресконференцією міністра оборони України Дениса Шмигаля та його британського й німецького колег — Джона Гілі та Боріса Пісторіуса, які співголовували у Контактній групі з питань оборони України (UCDG), що координує військову допомогу Києву.
Ініціатива PURL
На зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі головною темою стала програма PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — перелік пріоритетних потреб України, створений для закупівлі американського озброєння з метою посилення обороноздатності України.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, після зустрічі до програми приєдналися вже «понад половина» країн-членів Альянсу, хоча повний перелік держав поки що не оприлюднено.
Денис Шмигаль назвав серед нових учасників Латвію, Естонію та Словенію. Початковий список включав Нідерланди, Данію, Норвегію, Швецію, Німеччину та Канаду.
Джон Гілі підтвердив, що Велика Британія не долучається до програми, але зазначив, що Лондон «активно шукає шляхи» для подальшого зміцнення оборони України, наголосивши, що британська допомога вже досягла рекордного рівня.
Денис Шмигаль заявив, що програма PURL допоможе придбати ракетні комплекси Patriot та інші критично важливі системи, зокрема далекобійне озброєння, не уточнюючи повного переліку.
Наразі в межах ініціативи PURL залучено фінансування на суму $3.5 млрд, утім посадовці не повідомили, яку суму забезпечать нові учасники програми.
Борис Пісторіус зазначив, що, за його оцінками, «приблизно €3 млрд ($3,5 млрд) ще мають бути підтверджені державами-членами, партнерами та союзниками в межах PURL», додавши, що точна загальна сума стане відома пізніше цього року.
Пісторіус попросив Гілі пояснити детальніше, і той відповів, що PURL — «новий механізм», який усе ще проходить етап узгодження й уточнення деталей.
Ключові пріоритети України
Відповідаючи на запитання Kyiv Post про «пріоритетні потреби Збройних сил, які залишаються актуальними після сьогоднішньої зустрічі», Денис Шмигаль виокремив дрони FPV, перехоплювачі, ракети ППО та засоби глибокого ураження.
Учасники зустрічі погодилися, що американські системи Patriot нині становлять основу української ППО, тоді як європейські системи майже не згадувалися — імовірно через невизначені терміни їх постачання, як зазначив напередодні інший посадовець у кулуарному коментарі.
Шмигаль детально зупинився на поточних можливостях України щодо глибоких ударів дронами та ракетами власного виробництва, наголосивши, що вони є основним інструментом тиску на Москву — поряд із санкціями та успіхами на фронті. За його словами, Київ уже знищив 25% російських НПЗ.
Він повідомив, що тривають переговори із союзниками про посилення цих спроможностей, і натякнув на можливі нові системи зі США чи від інших партнерів.
Відповідаючи на запитання іншого журналіста про можливі поставки ракет Tomahawk зі США, Шмигаль зазначив, що «конкретні назви та дані» оголосять президенти України та США після зустрічі в п’ятницю. Він додав, що це рішення можуть оголосити й «інші країни», якщо постачання далекобійних засобів ураження здійснюватимуть і союзники.
Спільне виробництво озброєнь
Міністри також виокремили спільне виробництво серед головних підсумків зустрічі.
Пісторіус повідомив про ініціативу модернізації бронетехніки — основних бойових танків і БМП — з оновленням гармат і сенсорів для відповідності найновішим стандартам. За його словами, роботи виконуватимуться через існуючу мережу технічного обслуговування в Україні.
Британський міністр Гілі сказав, що в середу було погоджено нову угоду про спільну розробку та вдосконалення перехоплювальних дронів із планами масового виробництва «тисячами щомісяця» для України.
Відповідаючи на запитання про проєкт OCTOPUS — перехоплювальний дрон, представлений у вересні, — Джон Гілі зазначив, що він поєднує український досвід і британське виробництво, що може зміцнити оборону Києва.
Денис Шмигаль у свою чергу зауважив, що частина партнерів уже налагодила виробництво безпосередньо в Україні, а деякі українські виробники зброї відкрили потужності за кордоном, щоб убезпечити їх від російських ударів.
Участь США
Міністр оборони США Піт Гегсет уперше особисто взяв участь у засіданні Контактної групи з питань оборони України (UCDG).
Його виступ може свідчити про певний зсув у позиції Вашингтона: раніше Гегсет виступав проти допомоги Україні, однак цього разу заявив, що «якщо ця війна не закінчиться і не буде шляху до миру найближчим часом, Сполучені Штати разом із союзниками вживатимуть необхідних заходів, щоб змусити Росію заплатити за продовження агресії».
На запитання журналіста, чи «відчуває» він зміну риторики США, Боріс Пісторіус відповів, що «основна позиція у заявах Піта Гегсета залишається тією самою».
«Я би сказав, що можна побачити певну зміну в підході чи погляді, але поки що не більше», — додав він.«Якщо чесно, я не можу точно сказати, що саме він мав на увазі».
Військова економіка України
Денис Шмигаль, який до урядових змін цього літа обіймав посаду прем’єр-міністра, також торкнувся теми воєнної економіки України.
Він повідомив, що цього року Україна витратить на оборону близько $108 млрд, а наступного року ця сума, за його прогнозом, зросте до $120 млрд. За словами Шмигаля, половину цієї суми — близько $60 млрд — Україна може забезпечити за рахунок податків та внутрішніх доходів, тоді як інші $60 млрд мають надійти із зовнішніх джерел. Він зазначив, що це можливо, якщо союзники виділять лише 0,25% свого ВВП.
Шмигаль додав, що Росія витрачає на війну приблизно $150 млрд на рік, і підкреслив: будь-які менші суми для України означатимуть втрати територій і людських життів.