Економіка здебільшого зводиться до порівняння позитивних і негативних наслідків: висока інфляція, наприклад, зменшує купівельну спроможність громадян, але водночас полегшує для держав борговий тягар; сильна валюта здешевлює імпорт, проте шкодить конкурентоздатності експорту.
На перший погляд, Дональд Трамп може здаватися винятком із цього правила «подвійного ефекту». Де тут шукати бодай якийсь позитив на тлі нападок президента США на міжнародну торговельну систему, Федеральний резерв і верховенство права?
Події минулого тижня, утім, засвідчили, що навіть самопроголошений «Тарифмен» інколи може мати тверезі фінансові інстинкти — і що в економіці, як і в житті, рідко буває щось без зворотного ефекту.
У середу Трамп запровадив санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній — Rosneft і Lukoil. Це — перші обмежувальні заходи проти Москви відтоді, як він повернувся до Білого дому у січні.
Цей крок спричинив найбільший за останні роки дводенний стрибок цін на нафту марки Brent і викликав схвальні реакції в Європі, де давно наполягали на жорсткішій лінії щодо Кремля.
Рішення, схоже, вже дає бажаний результат, позбавляючи воєнний бюджет Путіна потенційних доходів. У четвер з’явилися повідомлення, що компанії в Китаї та Індії — країнах, які різко наростили закупівлі російських енергоносіїв після вторгнення — переглядають свою фінансову залученість у співпрацю з Москвою.
Ба більше, раптовий поворот у політиці Трампа — не єдина хороша новина для Європи. Деякі аналітики вважають, що загальна непередбачуваність президента усуває одну з головних перепон на шляху до використання сотень мільярдів заблокованих російських суверенних активів у ЄС на підтримку України.
Бельгія, на чиїх рахунках зберігаються активи, що можуть стати джерелом €140-мільярдної «репараційної позики», про який у четвер без упину сперечалися лідери ЄС, наполягає: їхнє нецільове використання може налякати іноземних інвесторів і спровокувати масовий відтік капіталу з єврозони — із ризиком для фінансової стабільності всього блоку.
Цю позицію підтримує і Європейський центробанк, але багато аналітиків вважають її перебільшеною.
Олександр Коляндр, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики, вважає, що нинішня нестабільність у США навпаки зменшує ризик відтоку інвестицій із Європи навіть у разі односторонньої конфіскації активів. Причина проста: крім Європи та Америки у інвесторів небагато надійних місць, де можна зберігати капітал.
Бульбашка лусне
Втім, не всі експерти погоджуються.
Ніколя Верон, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel та Інституту міжнародної економіки Петерсона і один із найактивніших прихильників ідеї репараційного кредиту, застерігає: одностороння конфіскація заморожених російських активів — а саме на цьому наполягають деякі уряди, попри те що схема з кредитом формально цього не передбачає — стала б безпрецедентним кроком і мала б глибокі та довготривалі наслідки для світового монетарного порядку.
У статті для The Economist, опублікованій минулого тижня, професорка Гарвардського університету й колишня головна економістка МВФ Ґіта Ґопінат застерегла, що нинішній рекордний ріст американського фондового ринку може незабаром завершитися «болючою» корекцією — стрімким падінням фондових індексів. Ґопінат попереджає, що такий обвал може бути значно серйознішим та глобальнішим, ніж крах «бульбашки доткомів» у 2000 році.
За її оцінками, масштабний спад, подібний до краху інтернет-гігантів понад двадцять років тому, може знищити близько 20 трильйонів доларів американського капіталу. Нинішній ажіотаж довкола штучного інтелекту має виразні паралелі з тодішньою ейфорією на ринку й може призвести до схожих наслідків. Це близько 70% ВВП США, а також 15 трильйонів доларів втрат для решти світу. Для порівняння: дотком-криза спричинила лише приблизно 4 трильйони доларів збитків у перерахунку на сьогоднішній рівень цін.
Такий обвал здатен спричинити масштабний ефект, тому що вже понад десятиліття американці й європейці активно вкладають кошти в акції США. Тож будь-яка різка корекція на ринку відгукнеться по всьому світу, зауважує Ґопінат. Крім того, високі рівні глобальних боргів і дефіцитів, слабкий долар та загальна економічна й політична невизначеність означають, що уряди мають значно менше можливостей пом’якшити наслідки такої корекції, додала професорка.
Побоювання щодо можливого обвалу фондового ринку нині звучать дедалі частіше. Їх висловлюють навіть ті, хто особисто виграє від буму штучного інтелекту — серед них керівник OpenAI Сем Альтман і засновник Amazon Джефф Безос (який, утім, назвав нинішню бульбашку «хорошою»).
Криза «на підході»?
Тривожно, що фінансова нестабільність, спровокована США, не обмежується впливом на фондовий ринок. Навіть високопосадовці американського уряду, зокрема член Ради Федерального резерву Майкл Барр, прямо попереджають про схожість із передкризовими періодами — 1929 рік та крах на Уолл-Стріт, а також Велика рецесія 2007-2009 років.
Аналітики й посадовці застерігають: скорочення банківських резервів, слабший нагляд і ризикові прогалини в регулюванні нестабільних криптовалют лише посилюють загрозу нової кризи.
«Ознаки системного ризику — і не лише на фондовому ринку, а й в інших секторах — у США накопичуються», — зазначив Верон. «Було б нерозумно намагатися передбачити точний момент корекції, але є всі підстави готуватися до можливих фінансових потрясінь, що можуть прийти зі США в майбутньому».
ЄС варто звернути на це увагу — і заздалегідь підготувати необхідні політичні рішення, щоб упоратися з такими ризиками, хоча б частково.
Оригінальна стаття економічного оглядача Томаса Моллер-Нільсена була опублікована на Euractiv.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.