У четвер російський президент Владімір Путін висловився щодо скандалу навколо витоку телефонної розмови між Стівом Віткоффом і помічником Кремля з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим: він заявив, що це могло бути «підробкою».
Він також відкинув звинувачення, що Віткофф надмірно симпатизує Москві, назвавши його «розумним лідером», який точно передавав позицію своєї країни.
Він сказав, що зважаючи на завдання, яке йому поставив президент США Дональд Трамп, «було б дивно, якби він лаяв нас нецензурними словами» під час розмови.
Його коментарі пролунали на тлі спекуляцій щодо походження аудіозапису, стенограму якого Bloomberg опублікував без підпису і дати, щоб не розкривати його походження.
Спекуляції заповнили вакуум, оскільки не з’явилося жодних подробиць про те, як цей запис був отриманий або наданий ЗМІ.
Європа, США чи «хтось із росіян»?
Високопосадовець адміністрації Трампа сказав у середу The Wall Street Journal, що цей витік інформації міг статися через діяльність іноземної розвідки, яка стежила за Ушаковим.
Європейське джерело повідомило тому ж виданню, що багато урядів мали змогу прослуховувати розмови Ушакова, оскільки він користувався незахищеною мобільною лінією, але сам він підозрює, що джерелом витоку є хтось із Європи. Втім, він не виключає російських дійових осіб, зважаючи на внутрішню конкуренцію за роль кремлівського посередника.
Деніел Гофман, колишній керівник відділення ЦРУ в Москві, сказав The Guardian: «Дуже важко робити припущення. Це може бути 100 мільйонів різних речей, це може бути хтось із російської сторони, хто намагається зашкодити репутації Віткоффа».
Інший колишній високопоставлений співробітник розвідки повідомив виданню, що перехопити дзвінок могли численні агентства, але він вважає найбільш імовірним, що джерело знаходиться в системі США.
«Існують різні способи перехоплення дзвінків, в тому числі традиційні методи радіоелектронної розвідки, кібератаки та доступ до пристроїв, тому теоретично все можливо, але я сильно підозрюю, що це сталося з боку США, і якщо це так, то є дві організації, які здатні це зробити: ЦРУ і НАСА», — сказав він.
Інший представник розвідки сказав The Guardian, що хоча не дивно, що перехопити дзвінок могло розвідувальне агентство, рішення про його витік було вражаючим.
Цей витік майже напевно змусить Ушакова змінити свої пристрої та звички, що ускладнить збір розвідданих.
«Гібридна війна» проти Москви?
Після витоку інформації Трамп захистив Віткоффа, сказавши, що «це нормально, так зазвичай робить бізнесмен».
Директор з комунікацій Білого дому Стівен Чунг сказав: «Спеціальний посланець Віткофф майже щодня розмовляє з офіційними особами в Росії та Україні, щоб досягти миру, а саме для цього президент Трамп його призначив».
Однак стенограма викликала глобальне засудження через враження, що Віткофф «навчав» наближених до Путіна чиновників, як завоювати прихильність і схвалення президента США за рахунок національних інтересів.
Деякі республіканці вважають цю розмову доказом того, що адміністрація схиляється на бік Москви в своїх зусиллях покласти край війні.
Член Палати представників від Небраски Дон Бекон написав на X: «Очевидно, що Віткофф повністю підтримує росіян… Йому не можна довіряти ведення цих переговорів».
Його колега Брайан Фіцпатрік назвав витік інформації «однією з багатьох причин, чому треба припинити ці безглузді побічні вистави і таємні зустрічі».
Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор сказав Kyiv Post у середу, що Віткофф «абсолютно втратив свою надійність» у переговорах.
Тим часом Кремль також засудив витік інформації, а заступник міністра закордонних справ Серґєй Рябков звинуватив європейські ЗМІ в тому, що вони діють як агенти «гібридної війни» проти Москви, щоб перешкодити зближенню США і Росії.
Фіона Хілл, видатна експертка з питань Росії, яка працювала в Раді національної безпеки під час першого терміну Трампа, відреагувала на витік інформації в коментарі для The Telegraph у четвер.
Вона сказала, що це має «всі ознаки» сумнівної оборудки, спрямованої на отримання фінансової вигоди від України.
«Це, по суті, елітна угода групи людей, які зацікавлені не в тому, що відбувається на місці або що відбувається з усіма людьми, які страждають від цього, а в собі. Це люди, які можуть заробити на цій угоді».