На Капітолійському пагорбі не часто скидають свою партійну броню. Але це відбулося в середу, коли конгресмени від обох партій виступили як один проти одного з найжахливіших проявів війни Росії проти України – систематичного викрадення, перевихованням та мілітаризації українських дітей.
Те, що почалося як слухання підкомітету Сенату з питань асигнувань, швидко перетворилося на щось схоже на двопартійне звинувачення уряду в його тактиці щодо та в тому, що в його дипломатичних зусиллях питання повернення викрадених дітей не в пріоритеті.
Тон був однозначним: це не було консультацією з питань політики. Це була моральна червона лінія, яка проводилася в режимі реального часу.
«Це геноцид»
Голова підкомітету Ліндсі Ґрем (республіканець від Південної Кароліни) розпочав свій виступ, не стримуючи обурення. «Ми не віддамо Росії 19 000 дітей. Як би ви себе почували? Я б хотів повернути свою дитину», – заявив він.
Член комітету Брайан Шац (демократ від Гаваїв) погодився з ним, чітко заявивши: «Будь-який мирний план, який дозволяє Путіну уникнути відповідальності за цю війну — незаконне захоплення української території, викрадення тисяч українських дітей і загибель сотень тисяч людей з обох сторін — є неприйнятним».
Далі не було обережного, керованого персоналом допиту, типового для слухань у Сенаті. Це була безперервна, двопартійна ескалація моральної та стратегічної тривоги.
Сенатор Річард Блюменталь (демократ від Коннектикуту) висловився найгостріше: «Це геноцид – мета полягає в знищенні ідентичності».
Конгресмени-республіканці виступали в такому ж тоні. Член Палати представників Майкл МакКоул (Техас), голова Комітету з закордонних справ, навіть розширив масштаб: «Росія готує дітей до війни з НАТО. Це моральний імператив», – сказав він, додавши, що відповідальність – це не просто питання зовнішньої політики, а «питання для всіх нас».
Сенатор Мітч Макконнелл (Кентуккі) – ветеран багаторічних дебатів із питань зовнішньої політики – розглянув це питання в історичному контексті. Назвавши викрадення дітей «жахливими», але далеко не єдиними серед спричинених Москвою «величезних страждань», Макконнелл провів пряму паралель між сьогоднішньою кризою і фатальним умиротворенням 1930-х років.
«Як я вже казав раніше, ми повинні знати достатньо історії, щоб не відмахуватися від цього, як від сварки в далекій країні між двома людьми, про яких ми нічого не знаємо, – сказав він, посилаючись на Невілла Чемберлена. – А ми знаємо, чим закінчилося таке його ставлення до агресії Гітлера проти Чехословаччини».
За словами Макконнелла, урок очевидний: «Як і тоді, сьогодні є явний агресор і явна жертва. Як і тоді, моральні та стратегічні аспекти не суперечать один одному для США».
Державний механізм стирання ідентичності
Свідчення експертів не залишили жодної двозначності: це не випадковий побічний ефект війни, а система, розроблена російською державою.
Посол України Ольга Стефанішина окреслила правові підстави: примусове переселення дітей є «серйозним порушенням» міжнародного права і має бути «основною умовою» будь-яких майбутніх мирних переговорів.
Максим Максимов, голова організації «Bring Kids Back UA», відверто описав стратегічну логіку: «Стирання ідентичності має на меті створити на окупованих територіях майбутнє населення, яке буде політично орієнтоване на Росію і відірване від України».
Експертка з міжнародного права Кейт Рашевська додала тривожну деталь: «17-річні хлопці зобов’язані вступати до лав російської армії і вбивати своїх співвітчизників. Якщо вони цього не роблять, їх називають терористами. Потім їх відправляють до психіатричних лікарень на перепрограмування».
Натаніель Реймонд з Гуманітарної дослідницької лабораторії Єльського університету підтвердив, що слідчі мають «високу впевненість» у тому, що українських дітей віддають на усиновлення в Росії — це відкриття вразило навіть досвідчених законодавців.
Коли обурення стає політикою
Законодавці не добирали слів, переходячи від моральних заяв до конкретних погроз.
Член Палати представників Брайан Фіцпатрік (республіканець від Пенсильванії) чітко визначив масштаби: «19 546. Саме стільки українських дітей було вивезено з 2022 року».
Потім пролунав політичний удар: «Якщо Путін не поверне всіх дітей, Росія буде визнана державою, що підтримує тероризм», – попередив Фіцпатрік.
Сенаторка Емі Клобучар (демократка від Міннесоти) разом із сенатором Чаком Ґрассі (республіканцем від Айови) виступила за двопартійний законопроєкт про фінансування більш досконалих заходів з пошуку дітей – такий практичний крок сигналізує, що Конгрес готується до тривалої боротьби.
Деякі законодавці вказали на дипломатичні наслідки будь-якого мирного плану, який дозволить Росії не віддавати викрадених дітей.
За словами сенаторки Кейті Брітт (республіканки від Алабами), це питання стосується американських цінностей: «Ми не можемо бути великою країною, якщо дозволимо це».
Сенаторка Патті Мюррей (демократка від Вашингтона) провела «червону лінію» для викрадачів: «Для Путіна це буде найкраща угода, бо йому все зійде з рук».
Макконнелл підкреслив, що США повинні проявити твердість: «Ціна миру має значення. Це має бути справедливий мир... а я побоююся, що такий мир залишиться недосяжним, доки ми не будемо готові чинити більш узгоджений тиск на Путіна».
Конгрес встановлює межу – і чекає на Білий дім
Наприкінці слухань двопартійний консенсус був однозначним: примусове переселення українських дітей – це не побічна шкода не пропаганда і не питання, що не підлягає обговоренню.
Законодавці з обох партій чітко дали зрозуміти, що повернення кожної дитини має бути обов’язковою умовою для будь-якого серйозного дипломатичного процесу.
Підтекст був не менш чітким: Конгрес кристалізує позицію, яку Білий дім ще не прийняв офіційно, навіть попри те, що адміністрація Трампа проводить нову агресивну дипломатичну кампанію з метою укладення угоди між Києвом і Москвою.
Нещодавня низка зустрічей на високому рівні, в тому числі візит посланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви цього тижня, привела до перегляду мирної пропозиції, але критики в Конгресі попереджають, що будь-яка угода, яка не стосуватиметься безпосередньо цього масового злочину, узаконить стратегію Росії щодо знищення ідентичності.
Конгресмен Фіцпатрік висловився однозначно: «Мир через силу або війна через слабкість».
Схоже, що Конгрес, принаймні на даний момент, визначився і сигналізує Москві (а можливо, й адміністрації Трампа), що тепер викрадення українських дітей є визначальною лінією в політиці США щодо Росії.