Адміністрація Трампа в понеділок запевнила свого ключового європейського союзника, що США залишаються «відданими досягненню стійкого миру» в Україні, навіть попри те, що західні дипломати приватно визнають, що працюють над тим, аби Київ не опинився під тиском погодитися на угоду, яку багато хто вважає вигідною Москві.
Під час свого першого офіційного візиту до Вашингтона на посаді міністерки закордонних справ Великої Британії Іветт Купер зустрілася з державним секретарем Марко Рубіо, який наголосив на продовженні координації дій між США та Великою Британією щодо конфлікту.
«Держсекретар і міністерка закордонних справ Великої Британії підтвердили свою відданість подальшій співпраці для досягнення стійкого миру між Росією та Україною», — заявив заступник речника Державного департаменту Томмі Піготт.
«Так зазвичай говорять, коли розуміють, що невдовзі доведеться підтвердити ці обіцянки на практиці. Ключовим було не слово “мир”, а те, що він має бути “стійким” — тобто без поступок за рахунок України», — сказав у розмові з Kyiv Post високопоставлений американський посадовець, який опікується українським напрямом і говорив на умовах анонімності.
Але за ретельно вивіреними офіційними заявами, як зазначають провідні європейські дипломати, стоїть глибоке занепокоєння через наполегливе просування президентом Трампом свого «мирного плану», який фактично став центральною темою його першого року після повернення до влади. Найбільший страх — що угоду спробують укласти занадто рано, ще до того, як Київ зможе зміцнити свою позицію.
«Нам потрібні Сполучені Штати в цій боротьбі за виживання України — повною мірою й беззаперечно», — сказав один із західних дипломатів.
Рубіо, зі свого боку, запевнив, що США залишаються відданими «стійкому миру» та тісній координації з Великою Британією. Його слова пролунали лише за кілька днів після серії різких антиєвропейських заяв з боку адміністрації. Ці виступи збіглися з оприлюдненням нової Стратегії національної безпеки (NSS), у якій говориться про «формування спротиву» в Європі та прямо вказується на зниження пріоритетності континенту для Вашингтона.
«100 днів» Трампа
Спершу Трамп обіцяв завершити війну у свій перший день на посаді, згодом продовжив термін до 100 днів — але і цей дедлайн давно минув і тепер фактично перетікає вже в другий рік його перебування при владі.
Його команда намагається узгодити вимоги Москви з відмовою Києва поступатися територіями, що спонукало Європу розробити власний контрплан. Цей документ мають передати Вашингтону після надзвичайного саміту на Даунінґ-стріт, 10.
«Українців не змушуватимуть віддавати власну землю лише для того, щоб вкластись в американський політичний дедлайн», — сказав високопоставлений європейський посадовець, залучений до підготовки контрпропозиції.
Терміновість моменту стала ще очевиднішою в понеділок, коли президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Зеленський наголосив, що Україна не зможе вижити без підтримки Європи та США. Мерц підтримав цю тезу, застерігши: «Доля цієї країни — це доля Європи».
Купер попереджає про «новий фронт»
Поки тривають дипломатичні суперечки щодо території, конфлікт відкриває ще один вимір. Після візиту до США Іветт Купер у сьогоднішній промові попередить про те, що вона називає «новим фронтом» у війні Росії — кібератаки та керовані штучним інтелектом кампанії дезінформації, спрямовані проти західних демократій.
«По всій Європі ми бачимо ескалацію гібридних загроз — від фізичних до кібератак — спрямованих на ослаблення критичної національної інфраструктури, підрив наших інтересів та втручання в наші демократичні процеси», йдеться у фрагментах її промови, які має у розпорядженні Kyiv Post.
«Росіяни хочуть не лише Україну. Вони хочуть зламати волю Заходу — піксель за пікселем, пост за постом, вкид за вкидом, — сказав західний посадовець у сфері кібербезпеки, який поінформував журналістів напередодні виступу Купер.
«Сто років тому ворожі сили покладалися на фальшиві документи і працювали через поширені вигадані сюжети. Сьогодні технології суттєво полегшують такі операції, і дедалі більше акторів отримують можливість втручатися у вибори та послаблювати західні союзи», — заявить Купер, відзначаючи століття Локарнських договорів.
Американські законодавці б’ють на сполох
У Вашингтоні законодавці все частіше попереджають про небезпеку «мирного плану» Трампа, остерігаючись, що він фактично легітимізує агресію Москви.
Виступаючи в Carnegie Endowment for International Peace, сенатор Кріс Ван Голлен (демократ від Меріленда) різко розкритикував підхід адміністрації, сказавши, що він небезпечно грає на руку Росії.
«Коли Дональд Трамп пропонує план, що значною мірою грає на користь Росії, а потім намагається вести переговори, підриваючи позицію України — на місці Владіміра Путіна ви подумаєте: “Мені подобається перший план”», — сказав Ван Голлен.
Він додав, що президент США уникає застосування чинних санкцій і блокує спроби Конгресу ухвалити сильніші заходи проти Москви, попри те що понад 85 сенаторів підтримують нове законодавство. Посил із Капітолію прозорий: адміністрація розходиться в позиціях навіть із власною партією.
«Якщо Вашингтон зійде з курсу, Європі доведеться самій тримати лінію. Але Європа не здатна стримати Росію, якщо США відступлять», — попередив один із західних посадовців.
Дипломати кажуть, що найближчі дні будуть вирішальними, оскільки Київ направляє до Вашингтона контрпропозицію, підготовлену разом з європейськими партнерами.
Перший рік другого терміну адміністрації Трампа добігає кінця, і зараз постає питання: чи спроможні США зманеврувати між амбіціями свого президента і збереженням альянсу, який десятиліттями був опорою європейської безпеки?
Атлантичному альянсу невдовзі доведеться з’ясувати, наскільки надійними насправді є ці запевнення.