Уряд США різко розкритикував Європу у своїй Стратегії національної безпеки. У документі, опублікованому на вихідних, зазначено, що ЄС підриває політичні свободи, придушує політичну опозицію та стикається з втратою національних ідентичностей, що ставить під сумнів, чи можуть окремі європейські країни залишатися надійними союзниками США. Оглядачі обговорюють, які висновки з цього має зробити континент.
Ласкаво просимо до нової реальності
El Mundo вважає, що Європа стоїть на історичному рубежі (Іспанія):
«Адміністрація Трампа вчора підтвердила, що Європа більше не може покладатися на США у військовій та стратегічній підтримці. … І вона визнає, що США підтримуватимуть “патріотичні європейські партії” — тобто націоналістичні та ідентитарні групи — щоб допомогти старому континентові “виправити курс”. Попередження однозначне: на континент насувається пітьма, і відтепер саме ЄС має гарантувати власну безпеку. … Це не має нічого спільного з непослідовністю, яка раніше характеризувала поведінку Трампа, а є частиною ретельно продуманої стратегії щодо перекроювання світового порядку. … Зміна курсу Вашингтона ставить перед Європою історичний виклик».
Угорщина як зразок для Європи
США відмовляються від демократичних цінностей і хочуть, щоб Європа робила те саме, підсумовує португальське видання Público:
«Ми вже знали, що адміністрація Трампа змінила курс американської зовнішньої політики і що одним із найсуттєвіших зрушень стала відмова від самих демократичних цінностей, які її формували. Ми вже знали, що Дональд Трамп не поважає НАТО і що Європа ризикує втратити американський захист саме в той момент, коли стикається з прямою загрозою своїй безпеці. Тепер ми знаємо, що Атлантичний альянс, який тримався всупереч усьому саме тому, що базувався на спільних принципах і цінностях своїх демократій, зможе вижити лише в тому разі, якщо всі європейські країни стануть як Угорщина».
Відверте втручання Вашингтона
Словацьке видання Denník Postoj коментує:
«Схоже, адміністрація Трампа керується бажанням проповідувати та нав’язувати свої погляди на міграцію та інші питання іншим країнам. Багато рішень ЄС справді можна критикувати. Але нова стратегія безпеки США передбачає відверте посягання на суверенітет європейських держав на рівні, на який не наважувалася жодна попередня американська адміністрація. За нормальних обставин Європа мала б повне право рішуче відкинути такі заяви з Вашингтона. Але зараз у європейців немає для цього підстав: їм доводиться задобрювати свого гаранта безпеки — принаймні доти, доки вони не зможуть якось замінити Сполучені Штати в європейській безпековій політиці».
Європі доведеться миритися з цим — поки що
Швейцарське видання Tages-Anzeiger підсумовує ситуацію:
«У короткостроковій перспективі європейцям просто доведеться змиритися з провокаціями, що лунають з Білого дому. … Відмова від спокусливих пропозицій і подарунків, водночас із зобов’язанням інвестувати у власну безпеку, вимагає певного самозречення, але воно необхідне, адже зараз у Європі дислоковано 80 тисяч незамінних американських військових. У той самий час європейці повинні залишатися вірними своїм цінностям і чітко давати зрозуміти, що вони відкидають спроби Вашингтона втручатися у їхні справи. Білий дім, здається, бачить майбутнє Європи у “патріотичних” (тобто ультраправих популістських) партіях, які виступають або проти мігрантів, або проти наднаціональних структур на кшталт ЄС. Але європейці не повинні ні терпіти атаки на свої демократії, ні відвертатися від ЄС — це лише полегшить Вашингтону й Москві завдання поділити Європу».
Нарешті стати на власні ноги
Британське видання The Sunday Times застерігає:
«Чим нижче ми вклонятимемося Трампові, тим більше він використовуватиме американську силу, щоб розділяти й принижувати нас. Насправді всі західні політики мають виходити з того, що Трамп не дотримуватиметься гарантій НАТО; можливо, це нарешті змусить нас серйозно ставитися до оборони, до необхідності стояти на власних ногах. І це, звісно, є великим викликом для нашої країни й континенту. Альтернатива — стати жертвами дедалі безжальнішого шантажу не лише з боку Трампа, а й Владіміра Путіна та Сі Цзіньпіна. І в цьому, певною мірою, буде й наша власна провина».
Принаймні Росія задоволена
Шведське видання Svenska Dagbladet зазначає, що зміст нової стратегії нацбезпеки США не є несподіванкою, адже такий курс був помітний ще під час Мюнхенської безпекової конференції:
«Від лютого у міжнародних відносинах сталося багато подій. Попри це, нова стратегія нацбезпеки Трампа стане об’єктом ретельного аналізу, і в ній помітна одна ключова деталь. — Росію, давнього суперника США, там ані критикують, ані описують як загрозу. Ба більше, речник Кремля Дмітрій Пєсков у вихідні публічно схвалив документ. Зміни у стратегії Трампа “в цілому відповідають нашому баченню”, — сказав Пєсков».
Вашингтон просто прагне стабільності
Політолог Віктор Шлінчак у Facebook робить висновки для України:
«Америка хоче передбачуваності на європейському фронті. Це не про мир “на умовах агресора”, але й не про нескінченне розхитування. Їм потрібен стабільний формат, який не висмоктує ресурси. По-друге, українське питання тепер читається через китайський фокус… Будь-який новий формат переговорів, гарантій чи домовленостей оцінюватимуть за критерієм: “Чи не послаблює це США у протистоянні з Китаєм?” По-третє, гарантії безпеки - це вже не про красиві слова. Це про обмеження російської здатності воювати. Тобто ставка робиться на стримування, а не на повернення світу у стан 1991 року».