Кампанія диверсій, розгорнута Росією на території Європи, більше не виглядає як хаотичні спроби завдати шкоди, а свідчить про системну стратегічну ескалацію.
Такого висновку дійшло видання Financial Times у своєму матеріалі від 9 грудня.
Як спецслужби РФ організовують теракти в тилу ЄС
Видання нагадує про нещодавнє викриття групи диверсантів, які за завданням Москви заклали вибухівку в посилки у логістичних центрах Великої Британії, Німеччини та Польщі. У зловмисників вилучили 6 кг вибухової речовини.
Експерти наголошують: якби пристрій спрацював у повітрі, це спричинило б катастрофу вантажного літака. Проте амбіції терористів йшли далі. Представники служб безпеки повідомили FT, що наступною ціллю могли стати рейси до США.
Європа прирівняла диверсії РФ до ісламістського тероризму
Успішна атака на цьому напрямку могла б завдати авіаційній галузі найбільшої шкоди з часів терактів 11 вересня 2001 року.
“На думку чиновників, це був лише один близький до катастрофи інцидент під час скоординованої та таємної кампанії саботажу, що її проводить Москва”, − йдеться у статті.
Європейські розвідслужби та поліція вже запобігли спробам отруєння джерел водопостачання, прориву гребель, підпалам торгових центрів та диверсіям на залізниці. Якщо рік тому ці дії називали “прикрими уколами”, то зараз у Польщі та інших країнах загрозу з боку РФ прирівнюють до ісламістського тероризму.
У розвідках Європи підозрюють, що Кремль перейшов від тактичного опортунізму до стратегії. Об’єкти атак та ризики, на які йде Москва, свідчать, що це не просто помста за допомогу Україні.
Кремль змінив тактику диверсій у Європі
Після масового видворення російських шпигунів Кремль змінив тактику. Тепер для брудної роботи вербують злочинців та молодих людей через соцмережі (часто “в темну”), а також використовують проксі-групи. Прикладом є група болгар, заарештована на початку 2025 року, якою керував колишній топменеджер Wirecard Ян Марсалек. Їхніми цілями були бази США та посольства.
До операцій залучають ПВК “Вагнер” та ФСБ, яка раніше не спеціалізувалася на зовнішніх атаках у Європі. Така схема знижує якість контролю Москви, роблячи дії виконавців часто незграбними, але від того не менш небезпечними.
Даніела Ріхтерова з Королівського коледжу Лондона вказує на разючу схожість нинішніх подій із діями радянських спецслужб часів холодної війни.
Архівні документи чехословацької StB свідчать, що цілі росіян (від систем зв’язку до водосховищ) повністю збігаються з радянськими методичками. Згідно з цими архівами, нинішній стан Європи відповідає фазі “передвоєнного періоду”.
НАТО розглядає “превентивні удари” через хвилю російських диверсій
Російська доктрина передбачає “розвідку боєм” − постійне зондування слабких місць. Хвиля вторгнень дронів на територію Європи, що почалася у вересні, ймовірно, є частиною цієї тактики. Вона виявила вразливість європейської системи безпеки.
НАТО, за словами адмірала Джузеппе Каво Драгоне, розглядає можливість “превентивних ударів” у відповідь. Проте єдиного консенсусу в Європі немає.
Багато країн бояться ескалації, особливо на тлі спроб Вашингтона знизити градус напруги. Експерт Chatham House Кір Джайлс резюмує: “Європа заплуталася у своїх можливостях реагування, помилково вважаючи, що не може досягти переваги в ескалації з РФ”.