Зовнішні ознаки вказували на прогрес. Реальність, що лежала в основі, вказувала на інше.
Після трьох днів інтенсивних закритих дипломатичних переговорів на півдні Флориди переговорники залишилися там, де й почали: злагоджені в процесі, розділені в результатах і протистоянні Кремлю, який, схоже, більше зацікавлений у перекроюванні Заходу, ніж у припиненні війни.
Зустрічі в Маямі – частина багатомісячних зусиль адміністрації Трампа, що також включали переговори з українськими та європейськими чиновниками в Берліні на початку цього тижня – завершилися без прориву.
Публічно американські та українські чиновники наголошували на прогресі та єдності. Приватно ж люди, обізнані з перебігом дискусій, визнали, що переговори лише підкреслили, наскільки далека від миру Москва і наскільки наполегливо вона розширює розбіжності між Вашингтоном і його європейськими союзниками.
«Йшлося про демонстрацію злагодженості, а не про укладення угоди, – сказав один із чиновників, обізнаний з переговорами. – Червоні лінії Росії не посунулись ні на йоту».
Єдність на папері
У неділю спеціальний посланець США Стів Віткофф і секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров вийшли з одночасними й однаковими заявами в соцмережах, назвавши переговори «продуктивними і конструктивними».
Вони вказали на спільні пріоритети й чітку послідовність дій, але про суттєві поступки не йшлося.
Як повідомлялося, переговорники зосередилися на чотирьох напрямках: подальша робота над американським мирним планом з 20 пунктів; узгодження багатосторонньої системи гарантій безпеки; узгодження системи гарантій безпеки США для України; продовження роботи над планом економічного відновлення та розвитку України.
«Мир повинен бути не тільки припиненням воєнних дій, а й гідною основою для стабільного майбутнього», – зазначив Віткофф.
Умеров підтримав цю заяву, сказавши, що Україна залишається «повністю відданою досягненню справедливого і сталого миру» і розраховує на «подальший прогрес і практичні результати».
На зустрічах були присутні радники з національної безпеки США, України та Європи –Вашингтон вважає такий формат необхідним для уникнення розбіжностей між союзниками в міру інтенсифікації переговорів.
За словами Віткоффа, в неділю обговорювалася «спільна стратегічна позиція України, США та Європи».
Однак, як визнали представники влади, ця спільність залишилася далекою від Москви.
Паралельна кампанія Москви
Поки представники влади США та України працювали над демонстрацією згуртованості, російські представники використовували переговори в Маямі для іншої мети: вбити клин між Вашингтоном і Європою.
За словами кількох осіб, ознайомлених із ходом переговорів, Москва була незадоволена результатами зустрічей у Берліні, де представники США, України та Європи досягли прогресу в узгодженні гарантій безпеки для Києва.
Російські представники скаржилися як приватно, так і публічно, що Європа посилює позицію США, а не сприяє компромісу.
Представник Владіміра Путіна Кірілл Дмитрієв, який зустрівся з Віткоффом і зятем-радником Трампа Джаредом Кушнером, майже всю неділю атакував європейських лідерів і західні ЗМІ серією дописів у соціальних мережах.
Дмитрієв звинуватив «глобалістські ЗМІ» в підриві мирного плану Трампа і заявив, що політики ЄС штовхають Європу до війни з Росією, щоб приховати внутрішні провали й нажитися на продажу зброї.
«Це явно була інформаційна операція, – сказав один європейський дипломат. – Її метою було повідомити Вашингтону: Європа заважає».
У заявах США та України зустрічі Віткоффа з російською стороною не згадувалися. Натомість акцент було зроблено на координації з Україною та Європою. Однак кілька годин по тому в соцмережах з’явився окремий пост Віткоффа, який публічно – і зовсім в іншому тоні – підтвердив зустрічі з Дмитрієвим.
Він заявив, що Росія «залишається повністю відданою досягненню миру в Україні» і «високо цінує зусилля та підтримку Сполучених Штатів у вирішенні українського конфлікту та відновленні глобальної безпеки».
Ця примирлива риторика різко контрастувала з офіційною позицією Москви: саме Кремль відкинув ідею тристоронніх переговорів між Росією, Україною та США одразу після того, як президент України Володимир Зеленський заявив, що її висунув Вашингтон.
«Наразі ніхто серйозно не обговорював цю ініціативу», – заявив у неділю вранці радник Путіна з питань закордонних справ Юрій Ушаков.
Пізніше того ж дня, в інтерв’ю Kyiv Post, високопоставлений європейський дипломат відверто підсумував: «Росія веде переговори як країна, яка вірить, що час грає на неї».
Тиск у Вашингтоні
Трамп зробив закінчення війни головним зовнішньополітичним пріоритетом, але відсутність рухів з боку Москви посилює тиск на його адміністрацію, яка ніяк не може визначити, скільки ще може тривати дипломатія без додаткових важелів впливу.
У неділю сенатор Ліндсі Ґрем заявив в ефірі програми NBC «Meet the Press», що Путін просто тягне час: «Ми продовжуємо вести переговори з Росією, намагаючись всадити Путіна за стіл, а він відкидає всі наші зусилля».
За його словами, якщо Путін відхилить і останню пропозицію, адміністрація повинна посилити тиск: зокрема, захопити судна, що перевозять підсанкційну російську нафту, накласти додаткові мита на країни, які купують цю нафту, та визнати Росію державою, що підтримує тероризм.
«Якщо Путін скаже «ні», нам доведеться кардинально змінити правила гри», – сказав Ґрем.
Втім, в адміністрації продовжують стверджувати, що дипломатія залишається найкращим варіантом. У неділю директорка Національної розвідки Талсі Ґеббард звинуватила «паліїв війни у глибинній державі» та союзні ЗМІ в спробах підірвати мирні зусилля Трампа та втягнути США в ширший конфлікт.
Критики вважають таку риторику ізоляціоністською, а прихильники заявляють, що Трамп намагається змусити сторони закінчити війну, яку не вдалося зупинити попередніми стратегіями.
Європа перестраховується
Тим часом європейські лідери готуються до тривалого протистояння.
У неділю в другій половині дня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер мав розмову з Трампом, якому сказав, що «Коаліція охочих» підтримає будь-яку можливу мирну угоду.
«Прем’єр-міністр поінформував про роботу Коаліції охочих підтримати будь-яку мирну угоду та забезпечити справедливе і тривале припинення воєнних дій», — йдеться в заяві Даунінг-стріт.
Франція привітала ознаки готовності Путіна до переговорів з президентом Емманюелем Макроном, зауваживши, що такий діалог буде корисним, і що вимальовуються перспективи перемир’я.
Водночас лідери ЄС у п’ятницю домовилися мобілізувати 90 млрд євро для військових і економічних потреб України на наступні два роки. Це свідчить про те, що Європа не надто вірить у можливість укладення мирної угоди найближчим часом – навіть попри тиск Вашингтона.
Один із високопоставлених західних чиновників сказав: «Європа будує плани на довгий час наперед. США тиснуть, щоб угода була укладена якнайшвидше. Ця напруга пронизує весь процес».
Жодних ілюзій
Переговори в Маямі просунули рамки, терміни та координацію, але не змінили основних принципів.
Україна, як і раніше, не бажає віддавати свою територію. Європа наполягає на надійних гарантіях безпеки.
А Росія, судячи з усіх наявних сигналів, бачить більше переваг у використанні розбіжностей між західними країнами, ніж у компромісі за столом переговорів.
«Ці переговори не були провалом, – сказав один із залучених до процесу західних чиновників, – вони були перевіркою реальності».
Переговірники їдуть з Маямі готуватися до наступного раунду, а у дипломатії Трампа вибір обмежений: або знайти нові способи тиску на Москву, або прийняти, що у війні Путіна час сам по собі може бути найпотужнішим інструментом Кремля.