Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив, що Данія та США й надалі мають «фундаментальні розбіжності» щодо Гренландії, але підтвердив, що переговори триватимуть після резонансної зустрічі у Вашингтоні в середу за участю представників Данії, Гренландії та США.
Після переговорів із віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо — за участю міністерки закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт — Расмуссен назвав зустріч «відвертою, але конструктивною», визнавши водночас, що сторони мають «різні позиції» щодо майбутнього цього арктичного острова.
Президент США Дональд Трамп останніми тижнями посилив риторику щодо Гренландії — напівавтономної території Данії, союзника по НАТО — наполягаючи, що Вашингтон має взяти острів під контроль із міркувань національної безпеки.
Після більш ніж годинної тристоронньої зустрічі Трамп знову підтвердив свою позицію. «Нам потрібна Гренландія для національної безпеки», — заявив він, попередивши, що якщо США не діятимуть, «туди зайде Росія і туди зайде Китай».
«Данія нічого не зможе з цим зробити. А ми можемо зробити все», — сказав Трамп журналістам. «Я не можу покладатися на те, що Данія зможе себе захистити».
Попри те, що переговори зайшли в глухий кут, посадовці Данії та Гренландії домовилися зі США створити робочу групу, щоб знайти можливий вихід із ситуації, повідомив Расмуссен. Очікується, що до групи увійдуть високопосадовці з усіх трьох сторін, а перше засідання може відбутися вже за кілька тижнів.
Покидаючи офіс віцепрезидента США неподалік Білого дому, Расмуссен — колишній прем’єр-міністр Данії — був помічений за цигаркою разом зі своїм гренландським колегою.
Раніше в середу Трамп написав у соцмережах, що будь-що менше за контроль США над Гренландією є «неприйнятним», і заявив, що НАТО «має очолювати зусилля» із гарантування безпеки Гренландії.
Заяви Трампа про намір отримати контроль над Гренландією стривожили європейські столиці й посилили занепокоєння щодо згуртованості НАТО та стабільності в стратегічно чутливому Арктичному регіоні.
Пошук спільної позиції
Мета робочої групи — поєднати зусилля Данії та Гренландії, спрямовані на врахування безпекових занепокоєнь США, із значно ширшими амбіціями Вашингтона.
«Чи можливо це зробити — не знаю», — сказав Расмуссен, водночас висловивши сподівання, що переговори «знизять градус» напруги. Моцфельдт додала, що «в інтересах усіх сторін знайти правильний баланс».
«Я не Чемберлен, який каже “мир для нашого часу”», — зазначив Расмуссен, маючи на увазі невдалу заяву колишнього прем’єр-міністра Великої Британії у 1938 році, і наголосив, що озвучені Трампом амбіції залишаються незмінними. «Але потрібно використовувати можливості, які з’являються».
Подальші переговори
Данські посадовці назвали домовленість продовжити дипломатичні переговори «найкращим можливим результатом» — що свідчить про те, що вони віддають перевагу непублічним переговорам за зачиненими дверима, а не відкритій конфронтації.
«Будь-які пропозиції, які ставлять під сумнів територіальну цілісність Королівства Данія або право народу Гренландії на самовизначення, є абсолютно неприйнятними», — заявив Расмуссен.
Моцфельдт підтримала цю позицію, наголосивши, що Гренландія прагне поглиблювати співпрацю з Вашингтоном, але відкидає будь-які розмови про повний контроль США над островом. «Це не означає, що ми хочемо, щоб нами володіли Сполучені Штати», — сказала вона. «Як союзникам, посилення нашої співпраці відповідає інтересам усіх».
Раніше в середу Данія оголосила, що збільшить свою військову присутність у Гренландії, залучивши як власні сили, так і сили союзників.
Дивіться оригінал матеріалу Euractiv авторства Магнуса Лунда Нільсена тут.