Делегація європейських законодавців прилетіла до США з прямим і нагальним посланням до Капітолійського пагорба: Росія не буде домовлятися вихід з війни, Україна не зможе вижити за допомогою половинчастих заходів, а Захід ризикує повторити найдорожчі помилки ХХ століття.
У вівторок по обіді, напередодні зустрічей з конгресменами та високопосадовцями адміністрації, законодавці з дев’яти європейських країн поспілкувалися з журналістами. Вони змалювали похмуру картину зимової війни, яка ведеться не тільки ракетами, а й холодом, темрявою та виснаженням, і попередили, що коливання у підтримці з боку США можуть розколоти НАТО та підбадьорити Москву далеко за межами України.
«Це не конфлікт, який можна вирішити переговорами», – сказав один із українських законодавців. – Росію можна примусити до миру лише тиском».
До складу делегації, яка є частиною неформальної парламентської мережі «Об’єднані за Україну», входять високопоставлені законодавці з Литви, Польщі, Швеції, Фінляндії, Німеччини, Іспанії та України, багато з яких є ветеранами десятиліть трансатлантичної дипломатії.
Їхній візит відбувається в той час, коли Конгрес обговорює нове фінансування України, Білий дім переглядає свою позицію в переговорах, а в Європі лунають запитання, чи не втрачає Вашингтон фокус.
«Заморозити їх на смерть»
Українські законодавці розпочали брифінг із розповіді про нову тактику Росії: щоденні удари ракетами і дронами по цивільній енергетичній інфраструктурі з метою підірвати моральний дух і змусити піти на політичні поступки. В результаті цих ударів великі міста залишилися без електроенергії, опалення та води. Але ці страждання не послабили рішучість України.
«Спроби заморозити країну до капітуляції не дадуть результату», – заявили законодавці. На їхнє переконання, територіальні поступки з нечіткими гарантіями безпеки лише спровокують нове вторгнення.
Деякі з них вказали на Будапештський меморандум 1994 року, який не зміг захистити Україну після того, як вона відмовилася від свого ядерного арсеналу. Будь-які майбутні гарантії, на їхню думку, повинні бути юридично обов’язковими або закріпленими в членстві в НАТО.
«Є тільки один реальний засіб стримування, – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції. – Україна в НАТО».
Тиск, а не партнерство
Це застереження підтримали польські та балтійські законодавці, назвавши війну випробуванням не тільки для виживання України, а й для авторитету Європи та Америки.
За їхніми словами, Росія не реагує на добру волю чи дипломатію. «Царська, більшовицька, путінська – не має значення. Імперіалізм є частиною менталітету. Росія реагує лише на силу» – заявили вони.
Литовські законодавці, деякі з яких стали повнолітніми ще за радянської влади, виступили з найгострішими заявами.
Один із них назвав делегацію «друзями України і ворогами осі зла», закликавши Вашингтон розглядати Україну як передову ширшої боротьби, що простягається від Східної Європи до Близького Сходу та Латинської Америки.
«Переможіть Росію в Україні», – заявили законодавці. – Це найефективніший спосіб захистити Гренландію, НАТО і Захід».
Парламентарі схвально говорили про останні кроки США – посилення санкцій проти російської нафти, боротьбу з тіньовим флотом, розширення дозволів Україні на удари по російській території, але закликали Конгрес і адміністрацію йти далі і швидше.
Конгрес у прицілі
Більша частина критики лунала на адресу Москву, але дісталося й Вашингтону.
Кілька законодавців висловили занепокоєння з приводу затримки пакетів допомоги Україні, «неоднозначних сигналів від адміністрації», та збільшення впливу голосів, які виступають за переговори майже за будь-яку ціну.
Вони попередили, що скорочення чи затримка допомоги США найважче позначиться не тільки на українських військах, а й на авторитеті Америки.
Депутат фінського парламенту Йоханес Коскінен сказав, що Україну слід розглядати не як тягар, а як стратегічний актив: другу за силою армію в НАТО, центр транзиту енергоносіїв, джерело рідкісних мінералів та передових бойових технологій.
«Україна – це не проблема, – сказав він. – Україна – це рішення».
Члени делегації визнали політичні реалії на Капітолійському пагорбі, де точиться дискусія щодо пакету допомоги Україні на суму близько 400 мільйонів доларів, але зазначили, що деякі найменші країни Європи зараз надають майже стільки ж, скільки і США.
«У нас три мільйони населення, – сказали литовські депутати Жигімантас Павільоніс і Русланас Барановас. – А надаємо стільки ж, скільки Вашингтон».
Гренландія, Трамп і нервовий союз
Розмова неодноразово поверталася до теми Гренландії. Кілька законодавців критикували відновлення інтересу США до цієї арктичної території, попереджаючи, що розмови про суверенітет і безпеку можуть порушити єдність НАТО і відвернути увагу від України.
«Це величезна помилка, – сказав шведський законодавець Бйорн Седер. – Нам потрібна єдність, а не нові розбіжності».
Делегація також відкрито обговорювала питання, яке стоїть перед майже кожною європейською столицею: як поводитися з «непередбачуваним і все більш транзакційним» Білим домом?
Не називаючи президента безпосередньо, законодавці критикували його за те, що він прирівнює агресора і жертву, і попередили, що умиротворення – від Гітлера до Путіна – завжди закінчувалося однаково.
«Раніше Америка ставала на захист жертви, – сказав один із балтійських законодавців. – Зараз вона іноді займає нейтральну позицію».
Вони висловили занепокоєння щодо усунення України від перших раундів переговорів, похвалили генерального секретаря НАТО Марка Рютте за збереження союзу, але попередили, що довіра до США по інший бік Атлантики підривається.
НАТО або нічого
На запитання, чи може Європа гарантувати безпеку України без США, відповідь була майже одностайною: це майже неможливо.
За словами законодавців, Китай, Іран, Північна Корея і навіть кубинські сили вже втягнуті у війну, що робить американське лідерство незамінним, а без членства [України] в НАТО жодна угода не завадить Росії перегрупуватися і знову завдати удару.
«Якщо Україна не вступить до НАТО, – заявили законодавці, – Росія знову нападе. Це єдина причина, чому вона проти цього».
Після брифінгу законодавці почали готуватися до дня зустрічей у Капітолії.
Європа, за їхніми словами, змінилася – переглянула оборонні бюджети, відправляє зброю, що раніше вважалося немислимим. Тепер вони чекають, чи зробить Вашингтон те саме.