Після того, як цього місяця лідери Великої Британії та Франції заявили про готовність надіслати свої війська до України, якщо цього вимагатиме ситуація, міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні повторив, що Італія продовжуватиме надавати фінансову та іншу допомогу, але не надсилатиме війська, якщо існує ймовірність їхнього зіткнення з російськими.
«Ми завжди говорили, що не будемо відправляти війська в Україну, але продовжимо їй допомагати, як ми це завжди робили – військовими, фінансовими та політичними засобами», – заявив Таяні в інтерв’ю консервативній щоденній газеті Il Foglio.
«Ми не воюємо з Росією і не вважаємо правильним направляти туди італійські війська», – сказав він.
Цього тижня прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні перебувала в Південній Кореї, де підписала угоду з керівництвом про співпрацю Сеула і Рима в оборонних проєктах, штучному інтелекті та авіації, деякі з яких допоможуть Україні, навіть якщо обидві країни не можуть надавати пряму військову допомогу через свої закони.
З моменту ратифікації нової Конституції наприкінці Другої світової війни Італія не тільки не може відправляти солдатів для вирішення міжнародних конфліктів, а й історично перебуває в оточенні більших геополітичних сил, будучи розташованою на захід від колишньої «Залізної завіси» і маючи найбільшу в Європі комуністичну партію. Окрім того, не маючи власних енергетичних ресурсів, вона підтримує надзвичайно добрі відносини з ісламськими державами Близького Сходу, залишаючись при цьому відданою Заходу країною.
Рим пом’якшив свою світську політику закликами до миру, що лунають з балкона Ватикану.
«Мир – це не просто відсутність війни. Це гарантія того, що люди можуть вільно приймати рішення», – сказав Таяні, намагаючись провести межу між уникненням залучення італійських сил до конфлікту та забезпеченням суверенітету країни.
Сучасна Італія брала участь у миротворчих місіях, зокрема в 1990-х роках у Сомалі та Боснії, підтримуючи війська KFOR НАТО після укладення Дейтонської угоди.
Таяні дав зрозуміти, що надання Києву гарантій безпеки без надання повного членства в НАТО цілком влаштовує Рим.
«Цей шлях підтримують багато хто», – додав він, підкресливши, що італійський уряд підтримає будь-які заходи, що посилюють безпеку України, уникаючи при цьому прямої військової ескалації з Росією.
«Ми будемо серед країн, які гарантуватимуть безпеку України за допомогою системи – італійської пропозиції – на основі статті 5 Хартії НАТО», – сказав Таяні.
Але де саме провести межу? Саме тут італійські лідери мусили витончено формулювати свої міжнародні коментарі та зобов’язання, знову спираючись на довгу історію того, що в Італії називають словом «cerchiobottismo», етимологія якого походить від бондарського ремесла і означає одночасне забивання цвяхів у дошки дерев’яної бочки та її мідні кільця, щоб усе добре з’єдналося.
Отже, Таяні лише вкотре підтвердив, що Італія залишається сильним союзником України і має намір відігравати «провідну роль» у її підтримці, якщо вона укладе мирну угоду з Росією, але не буде залучати сухопутні війська для стримування будь-якого вторгнення в майбутньому.